Фінно-пермські мови
Фінно-пермські мови — одна з двох гілок фінно-угорських мов. Іншою гілкою є угорські мови. Мови поширені на території Росії, Фінляндії, Естонії, Норвегії та Швеції.
Згідно з традиційною систематикою уральських мов, фіно-пермська мова відокремилася від фіно-угорської близько 3000–2500 років до Р. Х. та розгалужилася на пермські мови та фіно-волзькі мови близько 2000 р. до Р. Х. [1] Нині достовірність групи як таксономічної цілісності ставиться під сумнів, а взаємозв’язки її п’яти гілок обговорюються без консенсусу. [2][3]
Термін «фінські мови» часто використовувався для позначення всіх фінно-пермських мов, а термін «балто-фінські» використовувався для усунення неоднозначності власне фінських мов. [4] [1] У фінському та естонському науковому вжитку фінські мови найчастіше стосується лише балто-фінських мов. [5]
До фінно-пермських мов належать:
- пермська група
- марійська група
- гірськомарійська мова (західна)
- луковомарійська мова (східна)
- фінно-волзька група
- мордовська підгрупа
- мерянська мова (імовірно) †
- мещерська мова (імовірно) †
- муромська мова (імовірно) †
- північнофінська мова (імовірно) †
- прибалтійсько-фінська підгрупа (фінська)
- саамська підгрупа
- західносаамський кластер
- південносаамська мова — Норвегія та Швеція
- уме-саамська мова[en] (ууме) — Норвегія та Швеція
- луле-саамська мова[en] (лууле) — Норвегія та Швеція
- піте-саамська мова[en] (піте) — Норвегія та Швеція
- північносаамська мова — Норвегія, Швеція та Фінляндія.
- східносаамський кластер
- бабинська саамська мова[en] (аккала) †
- кемі-саамська мова † — саами центральної Фінляндії
- інарі-саамська мова — Фінляндія.
- йоканьгсько-саамська мова[en] (терсько-саамська) — Росія
- кільдинська саамська мова[en] — Росія
- колтта-саамська мова (сколт, вкл. Нотозерський діалект у Росії)
- західносаамський кластер
Господарство носіїв фінно-пермської прамови, жителів лісової зони Поволжя, як і раніше, було переважно привласнювальним і базувалося на полюванні та рибальстві. Однак, у більш розвинених арійських та прабалтських культур бронзової доби[en] вони починають переймати елементи землеробства та скотарства, про що свідчать відповідні слова та запозичення, спільні для фінно-пермських мов [6]:
- jewä 'зерно, хліб у зерні' < арійськ. *iawa
- kʊ̈ntɜ 'хліб у зерні, насіння'
- riŋe-še 'рига, стодола'
- esuka 'ість, полова' < арійськ.: др.-інд. esūka-
- pošɜ 'сито, просіювати; віяти зерно'
- oča 'вівця' < протобалт. *avikā
- porśas 'свиня' < протобалт. *paršas
Очевидно, землеробство поки що відігравало допоміжну вузько-спеціальну роль — зерно вирощувалося для приготування пива чи браги.
- surɜ 'пиво' < ар.: др.-інд. surā 'алкогольний напій'
- taŋka/*takka 'кисть, бахрома; хміль ' < іран.: осет. tag 'смуга, пасмо'
- čоше 'ячмінь; солод '
- jimä 'солод, саламата '
- čamćɜ 'прокислий'
Лише після розпаду фінно-пермської єдності, до кінця 2 тисячоліття до Р. Х., землеробство стане значною частиною господарства фінно-волжан і прапермян. У міру переходу до землеробства та поширення вівчарства, в раціоні стає необхідною сіль, назва якої *sōla також протобалтського походження.
- ↑ а б Taagepera, Rein (1999). The Finno-Ugric republics and the Russian state. с. 32—33. ISBN 0-415-91977-0.
- ↑ Salminen, Tapani (2002). Problems in the taxonomy of the Uralic languages in the light of modern comparative studies.
- ↑ Aikio, Ante (2019). Proto-Uralic. У Bakró-Nagy, Marianne; Laakso, Johanna; Skribnik, Elena (ред.). Oxford Guide to the Uralic Languages. Oxford, UK: Oxford University Press. с. 1—4.
- ↑ Finno-Ugric languages. Encyclopædia Britannica Online. 2013.
- ↑ See "The Finnic languages" by Johanna Laakso in The Circum-Baltic languages: typology and contact, p. 180.
- ↑ Напольських В. В. До походження назв солі у фінно-пермських мовах