Перейти до вмісту

Фініфть

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фініфть
Зображення
Країна Київська Русь[1] і  Гетьманщина
CMNS: Фініфть у Вікісховищі

Фіні́фтьемаль, якою покривають візерунки на металевих виробах і порцеляні. Це тонкий шар легкоплавкого скла, закріплений на поверхні керамічних і металевих виробів.

Згодом фініфтю стали називати металеві вироби, оздоблені такою емаллю, а майстрів, що виготовляли такі вироби, — фініфтярами. Фініфтю також називають техніку виготовлення таких виробів.

Фініфть використовували в Київській державі княжих часів, а також на Гетьманщині у 17–18 століттях.

Застосовується і в сучасній ювелірній справі.

Серед українських фініфтярів:

Література

[ред. | ред. код]
  1. Эмаль // Малый энциклопедический словарь — 2 — СПб: 1909. — Т. 2.