Фірлюк китайський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фірлюк китайський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Фірлюк (Mirafra)
Вид: Фірлюк китайський
Mirafra erythrocephala
Salvadori & Giglioli, 1885
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Mirafra erythrocephala
Віківиди: Mirafra erythrocephala
ITIS: 916546
МСОП: 22734290
NCBI: 1365175

Фірлюк китайський[2] (Mirafra erythrocephala) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Мешкає в Індокитаї. Раніше вважався підвидом великодзьобого фірлюка[4].

Довжина птаха становить 15 см, з яких від 7,3 до 4,6 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,5-1,7 см. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Забарвлення китайського фірлюка світліше і трохи менш рудувате, ніж в спорідненого великодзьобого фірлюка. Тім'я і потилиця сіро-коричневі, з помітною темно-коричневою смугою. У більшості птахів також є білі смуги на шиї і на скронях. Над очима жовто-коричнева смуга, ширша, ніж у великодзьобого жайворонка. Верхня частина тіла сіро-коричнева. Горло і груди білуваті, груди світло-сіро-коричневі, живіт білуватий. Груди поцятковані великими, круглими, темно-коричневими плямами, які світліші, ніж у великодзьобих і м'янмарських фірлюків. Крила рудуваті, рульові пера темно-жовто-коричневі. Дзьоб зверху темно-коричневий, знизу жовтувато-роговий. Лапи червонуваті або жовтувато-коричневі. Очі карі.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Китайські фірлюки поширені на півдні В'єтнаму і Лаосу, на більшій території Таїланду і Камбоджі, на сході М'янми. Вони живуть на луках, кам'янистих рівнинах, порослих чагарником, на полях, а також на узліссях тропічних, субтропічних і бамбукових лісів на висоті до 900 м над рівнем моря.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Індійський фірлюк харчується насінням трав і безхребетними. Особливу помітну частку в раціоні птаха насіння становить під час сезону розмноження. В кладці 3-4 яйця. Яйця жовтуваті або сіруваті, поцятковані коричневими або сіруватими плямками.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Mirafra erythrocephala. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
  4. Alström, Per (1998). Taxonomy of the Mirafra assamica complex (PDF). Forktail. 13: 97—107. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2014. Процитовано 1 травня 2009.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.