Фітоценологічні принципи Жаккара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фітоценологічні принципи Жаккара — встановлені женевським ботаніком Полем Жаккаром такі екологічні закономірності:

  • видове багатство території прямо пропорційне різноманітності її екологічних умов;
  • екологічна різноманітність (залежна від умов біотопу — температури, клімату, ґрунту, рельєфу і т. д.) зростає одночасно з розширенням площі і зменшується в міру збільшення однорідності останньої, за винятком екстремальних показників температури, аридності або концентрації солей.

Сформульовані Жаккаром у 1901 році[1] (за іншими джерелами — у 1928 році[2]).

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Jaccard P. Distribution de la flore alpine dans le Bassin des Dranses et dans quelques regions voisines // Bull. Soc. Vaudoise sci. Natur. — 1901. — V. 37, Bd. 140. — S. 241–272
  2. Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 1 грудня 2012.