Хабібулла-хан
Хабібулла-хан | |
---|---|
Народився | 3 червня 1872 або 1872[4] Ташкент, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія або Самарканд, Російська імперія |
Помер | 20 лютого 1919[1][2][3] або 1919[4] Афганістан |
Поховання | Кабул |
Країна | Афганістан |
Діяльність | політик |
Посада | эмір Афганістануd |
Батько | Абдуррахман |
Брати, сестри | Насрулла-хан |
Діти | Інаятулла-хан і Аманулла-хан |
Нагороди | |
Хабібулла-хан син Абдуррахман-хана з роду Баракзаїв (3 червня 1872 — 20 лютого 1919) — емір Афганістану.
Народився в Ташкенті. Старший син хана Абдуррахмана, еміра Афганістану.
Як правитель Хабібулла був світським і в міру своїх сил і бачення робив кроки в напрямку модернізації країни на європейський, західний лад. 1904 року за його підтримки в Афганістані створена Військова академія. Хабібулла також встановив різноманітні правові реформи та скасував низку найстрашніших карних покарань. Водночас у 1903 році один з його головних радників Абд-уль-Латиф був засуджений до смертної кари та забитий камінням до смерті в Кабулі.
21 березня 1905 року підписав з Британією договір про повну відмову від самостійної зовнішньої політики в обмін на субсидію £ 160 тис. в рік.
Хану Хабібуллі вдалося зберегти нейтралітет Афганістану в Першій світовій війні, попри активні зусилля втягнути Афганістан у війну з боку султана Османської імперії, який мав також сан халіфа, тобто духовного керівника всіх мусульман. Також Хабібулла значно знизив напруження у відносинах з Індією, підписав договір про дружбу у 1905 році та здійснив офіційний візит у 1907 році.
Був вбитий під час полювання в області Лагман 20 лютого 1919 року. Незадовго до цього, 2 лютого, він вимагав від Британії надати країні повну незалежність. Його брат Насрулла-хан знаходився при владі лише протягом тижня (21-28 лютого), після чого був ув'язнений ханом Амануллою, третім сином Хабібулли, який і став наступним правителем Афганістану.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ а б в Архів преси XX століття — 1908.