Хаварівський Богдан-Роман Васильович
| Богда́н-Рома́н Васи́льович Хаварі́вський | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народився | 1 вересня 1948 с. Гумниська, Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна | ||||
| Помер | 26 липня 2016 (67 років) м. Тернопіль | ||||
| Поховання | Микулинецький цвинтар | ||||
| Громадянство |  Україна | ||||
| Національність | українець | ||||
| Місце проживання | м. Тернопіль | ||||
| Діяльність | педагог, архівіст, краєзнавець | ||||
| Відомий завдяки | архівіст, педагог, краєзнавець, громадсько-культурний діяч, літератор | ||||
| Alma mater | Чернівецький університет | ||||
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка | ||||
| Посада | директор ДАТО (1992—2010) | ||||
| Нагороди |
| ||||
Богда́н-Рома́н Васи́льович Хаварі́вський (1 вересня 1948, с. Гумниська Теребовлянського району Тернопільської області, Україна — 26 липня 2016, м. Тернопіль) — український архівіст, педагог, краєзнавець, громадсько-культурний діяч, літератор. Член НСКУ (1992), НТШ (1994). Депутат Тернопільської обласної ради (1994—1998). Співзасник обласних організацій ТУМ (1989 р.), член правлінь обласних організацій «Просвіта» (1989) та Конгресу української інтелігенції (1995), голова обласного правління Асоціації українських словесників (1989), обласної організації «Меморіал» (2003—2016).
- відзнака Українського фонду культури «За подвижництво в культурі» (1989);
- премія імені Іванни Блажкевич (1995);
- медаль до 2000-ліття Різдва Христового (2000);
- премія імені Братів Лепких (2003);
- відзнака Тернопільської міської ради 1-го ступеня (2005);
- заслужений працівник культури України (2008).
- орден «За заслуги» III ступеня (2009)[1];
- орден князя Костянтина Острозького (2014) — за краєзнавчі дослідження[2].
- обласна премія в галузі культури в номінації «Журналістика — імені Володимира Здоровеги» — за видання фотокниги про генія сучасності «Я — серед вас… Іван Марчук і Тернопільщина» (2015, у співавторстві)[3].
Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету (1972, нині національний університет).
Працював учителем у ЗОШ с. Перепельники Зборівського району (1972—1973), ПТУ № 2 (1973—1974), старший науковий працівник ДАТО (1974—1977), викладав естетику в ПТУ № 3 м. Тернопіль (1977—1989) та педагогічну майстерність у Тернопільського педагогічного інституту (1989—1990, нині ТНПУ), начальник Тернопільського обласного управління освіти (1990—1992).
У 1992—2010 — директор Державного архіву Тернопільської області. Багато зусиль доклав для утворення і систематизації фонду громадських організацій, збереження документів періоду постання незалежності України, формування демократичних організацій, класифікації документів спадщини комуністичної тоталітарної системи. Започаткував каталогізацію існуючої бібліотеки ДАТО, створив велику бібліотеку діаспорної літератури, залучив до її формування ряд відомих у західній діаспорі вихідців із Тернопілля, зокрема історика, журналіста і громадського політичного діяча Василя Дідюка, який передав архіву понад 900 примірників літератури з власної бібліотеки й особистий архів.
Брав участь у влаштуванні виставок до пам'ятних і ювілейних дат видатних людей та історичних подій, організовує науково-практичні конференції.
Помер 26 липня 2016 року в Тернополі, похований 27 липня на Микулинецькому цвинтарі біля меморіалу жертв політичних репресій.[4][5]
- співвидавець газети «Русалка Дністрова» (1994—1999)
- започаткував (1994) серію книжкових видань ДАТО «Корінь і крона»
- член редакційних рад журналів
- «Тернопіль» (1994—1998)
- «Студії з архівної справи і документознавства» (1995)
- «Рада» (від 2002)
- член редколегій
- «Книги Пам'яті» (від 1989)
- ТЕС (від 2003),
- «Тернопільщина. Історія міст і сіл»,
- з видання монографічного дослідження «Історія населених пунктів Тернопільського району» (2006).
- ініціатор розроблення і прийняття Концепції української національної школи в Тернопільській області (1991).
- член Комісії зі створення герба Тернопільської області (2003 р.) та поштової марки Тернопільської області (2003).
- ініціатор створення в ДАТО особових фондів відомих діячів науки та культури, чиї життя і творчість пов'язані з Тернопільщиною: Іванни Блажкевич, Степана Будного, Ярослав Геляса, Володимира Гнатюка, Василя Дідюка, Павла Загребельного, Івана Марчука, Богдана Мельничука, Михайла Ониськіва, Михайла Паращука та інших; започаткував тут бібліотеку діаспорної літератури.
- організатор наукових конференцій, семінарів, у т. ч. міжнародних.
Автор понад 300 статей у наукових збірниках, періодиці.
- Архів Почаївського монастиря як джерело історичної правди // Почаївський монастир в контексті історії та духовностіукраїнського народу. — Тернопіль, 1995. — С. 94—97.
- Армія крайова на Тернопільщині (серпень 1944 — грудень 1945 рр.) // Polska i Ukraina po II wojne swiatowej. — Rzeszov, 1998. — S. 89—103.
- Герби міст і містечок Тернопілля // Рада. — 2002. — № 1. — С. 76.
- Предтеча: Польський рух Опору на Тернопільщині 1939—1941 рр. — Тернопіль, 2002. — 111 с. (співавт).
- Гербові марки міської управи Тернополя з 1941-го року // Україна під час Другої світової війни: обіжник збирачів, зацікавлених у філателістичних і ерінофільних виданнях з цього періоду історії України. — Калгарі; Альберта. — 2003. — Ч. 4. — С. 30—33.
- «Біфони» (1995)
- «Хто пожав „Бурю“?: Армія Крайова на Тернопільщині» (1996)
- «Предтеча» (2003)
- «Міська геральдика Тернопільщини» (2003)
- «Українець Михайло Паращук: ровесник болгарської волі, страдник нашої долі» (2003)
- «Метелики юності на павутинці осені» (2003, переклад есперанто М. Кривецького).
26 липня 2017 в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбувся вечір пам'яті Богдана-Романа Хаварівського.[6]
- ↑ Указ Президента України від 30 листопада 2009 року № 984/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Трьох найкращих краєзнавців нагородили орденами [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Реально. — 2014. — 28 березня.
- ↑ Обласні премії в галузі культури за підсумками 2015 року вручили голова обласної державної адміністрації Степан Барна, голова обласної ради Віктор Овчарук та міський голова Сергій Надал жителям краю під час урочистостей з нагоди Дня державного прапора [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — 2016. — 25 серпня.
- ↑ Ірина Небесна. «До нього завжди тягнулися люди» — Тернопіль попрощався із Богданом Хаварівським [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // 20 хвилин. — 2016. — 27 липня.
- ↑
Відомого тернопільського краєзнавця поховали на Микулинецькому кладовищі на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 27 липня.
- ↑ Богдан Хаварівський на YouTube // Тернопільська філія НСТУ. — 2017. — 26 липня.
- Мельничук Б., Уніят В. Хаварівський Богдан-Роман Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 538. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Українські архівісти (XIX—ХХ ст.) Бібліографічний довідник // Київ. 2007. — С. 649—650.
- Шот М. Роки життя на павутинці осені // Урядовий кур'єр. — 2008. — 10 вересня.
- Шот М. На пагорбі долі // Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 349—352.
- Народились 1 вересня
- Народились 1948
- Померли 26 липня
- Померли 2016
- Поховані на Микулинецькому цвинтарі (Тернопіль)
- Діячі НТШ
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Заслужені працівники культури України
- Нагороджені відзнакою Тернопільської міської ради
- Уродженці Теребовлянського району
- Українські архівісти
- Українські краєзнавці
- Українські педагоги
- Члени Національної спілки краєзнавців України
- Діячі «Меморіалу»
- Депутати Тернопільської обласної ради
- Випускники Чернівецького університету
- Викладачі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
- Кавалери ордена князя Костянтина Острозького
- Лауреати премії імені Богдана та Левка Лепких
- Лауреати премії імені Іванни Блажкевич
- Лауреати конкурсу «Людина року» (Тернопільщина)
- Померли в Тернополі
- Лауреати премії імені Володимира Здоровеги