Хадай Дмитро Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хадай Дмитро
Загальна інформація
Народження1912(1912)
с. Княжпіль, Старосамбірський район, Львівська область
Смерть11 травня 1954(1954-05-11)
там же
Псевдо«Антон», «Білий», «Бойчук», «Микола», «Риба», «Тісо»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА ОУН
Війни / битвиДруга Світова війна
Командування
Золочівський районний провід ОУН
Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Бойової Заслуги

Хада́й Дмитро́ Степанович (Псевдо: «Антон», «Білий», «Бойчук», «Микола», «Риба», «Тісо»; 1912, с. Княжпіль, Старосамбірський район, Львівська область — 11 травня 1954, там же) — керівник Золочівського районного проводу ОУН, лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Степан Стебельський-«Хрін» (ліворуч) та Дмитро Хадай

Член ОУН з 1929 р.

На нелегальному становищі з 1943 р. До 1947 р. діяв на території Закерзоння, а відтак перейшов на територію України і очолював Хирівський районний провід ОУН.

Референт СБ (весна 1950 — 05.1951), керівник (05.1951-05.1954) Золочівського районного проводу ОУН.

Навесні 1954 р. із бойовиком Василем Квасницею («Юрком») вирушив у рідне село, де й загинув у бою з оперативною групою МДБ.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Згідно з Наказом Золочівського окружного проводу ОУН ч. 1/52 від 5.08.1952 р. керівник Золочівського районного проводу ОУН Дмитро Хадай — «Антон» нагороджений Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • 29.01.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Старий Самбір Львівської обл. Бронзовий хрест бойової заслуги УПА (№ 045) переданий Вірі Хадай-Скобака, племінниці Дмитра Хадая — «Антона».
  • На його честь названо школу у рідному селі.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Романюк М. Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937—1953): монографія / Михайло Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. — Львів, 2016. — С. 485.