Перейти до вмісту

Хадиженськ

Координати: 44°25′26″ пн. ш. 39°32′14″ сх. д. / 44.423888888889° пн. ш. 39.537222222222° сх. д. / 44.423888888889; 39.537222222222
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
місто Хадиженськ
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Краснодарський край
Муніципальний район Апшеронський район
Код ЗКТМО: 03605109001
Основні дані
Час заснування 1864
Населення 22 733 осіб (2016)
Площа 17 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс 352680–352681 Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код +7 86152
Географічні координати: 44°25′26″ пн. ш. 39°32′14″ сх. д. / 44.423888888889° пн. ш. 39.537222222222° сх. д. / 44.423888888889; 39.537222222222
Мапа
Хадиженськ (Росія)
Хадиженськ
Хадиженськ

Мапа


CMNS: Хадиженськ у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Хадиженськ — місто (з 1949) в Росії, в Апшеронському районі Краснодарського краю.

Населення 22 733 осіб (2016)

Місто розташоване на річці Пшиш, за 113 кілометрів від Краснодара, за 15 кілометрів від районного центру Апшеронська.

Залізнична станція Хадиженська на залізниці АрмавірТуапсе.

У місті є бальнеологічний курорт з йодобромними водами.

Історія

[ред. | ред. код]

Хадиженська станиця заснована у 1864 році на місці винищеного російським військом черкеського аулу Хадижі.[1] Першими поселенцями були кубанські козаки зі степових станиць, а пізнішими - поселенці з України, Подоння й Поуралля.

Після виявлення в 1909 році біля станиці родовища стала розвиватися нафтовидобувна промисловість, що призвело до швидкого зростання населення.

Чи не пізніше 1935 року станиця була перетворена в робітниче селище Хадиженське.

28 вересня 1949 року селище перетворено на місто Хадиженськ.[1]

Промисловість

[ред. | ред. код]
  • НГДП "Хадиженнефть" (ОАО "РН-Краснодарнефтегаз")
  • Хадиженський машинобудівний завод
  • Лісгосп
  • АТ «Хадиженлеспром»
  • Хадиженський ліспромгосп
  • Хлібокомбінат
  • Пивзавод
  • Санаторій «Мінеральний»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Азаренкова А.С., Бондарь И.Ю., Вертышева Н.С. Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793-1985 гг.). — Краснодар: Краснодарское книжное издательство, 1986. — С. 271. — 395 с.

Джерела

[ред. | ред. код]