Хадіджа Ісмаїлова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хадіджа Ісмаїлова
Xədicə İsmayılova
Народилася27 травня 1976(1976-05-27) (48 років)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
ГромадянствоАзербайджан Азербайджан
Діяльністьжурналістка
ГалузьАлієвиd
Alma materБакинський державний університет (1997)
Знання мовазербайджанська
ЗакладРадіо Свобода
ЧленствоПроект з розслідування корупції та організованої злочинності і Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів[1]
Magnum opusSecrecy for Sale: Inside the Global Offshore Money Mazed[1]
Конфесіяатеїзм
НагородиПремія імені Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи»[2] (2012)
Премія «За свободу та майбутнє ЗМІ»[de] (2020)[3]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ісмаїлова.
Зовнішні зображення
Інтерв'ю з Ельмірою Ісмаїловою, матір'ю ув'язненої, біля будівлі суду 1 вересня 2015 року. Азербайджанською мовою.

Хадіджа Ровшан кизи Ісмаїлова (азерб. Xədicə Rövşən qızı İsmayılova; нар. 27 травня 1976(19760527) , Баку) — азербайджанська журналістка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Хадіджа Ісмаїлова народилася 27 травня 1976 року. В 1997 році закінчила Школу сходознавства Бакинського державного університету. З 1997 по 1999 рік була репортером газети «Авразія», а пізніше заступником головного редактора газет «Гунайдін» та «Уч Нокта». У 2000—2003 роках була співробітником газети «Дзеркало». Незабаром керувала відділом політичних новин у цій газеті[4].

З 2003 року до 2004 року була заступником редактора видання Caspian Business News, а потім, до 2006 року — менеджером з грантів у Програмі підтримки ЗМІ організації IREX та консультантом з підтримки проекту експортного та інвестиційного фонду (програма TACIS Євросоюзу). З 2006 по 2007 рік була ведучою азербайджанської служби радіостанції «Голос Америки». З 2008 по 2010 рік керувала бакинським бюро «Радіо Свобода»[4].

У 2019 і 2020 роках Ісмаїлова домоглася визнання порушення владою Азербайджану низки своїх прав у Європейському суді з прав людини.[5][6]

Арешт

[ред. | ред. код]

З 5 грудня 2014 року перебувала під арештом за підозрою у доведенні до самогубства[7]. 1 вересня 2015 року бакинський суд визнав її винною і засудив до 7,5 років ув'язнення[8].

Як зазначає Центр з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), розслідування азербайджанської журналістки Хадіджі Ісмаїлової показало, що сім'я Алієвих через ланцюжок компаній управляє активами на суму 3 мільярди доларів США в найбільших азербайджанських банках, і що це лише частина цієї фінансової імперії[9].

12 і 13 червня Пол Девід Х'юсон — лідер всесвітньо відомого ірландського рок-гурту U2 та відомий під псевдонімом Bono, виступив на захист політичних ув'язнених в Азербайджані. Bono зі сцени назвав імена шести журналістів і правозахисників, які на даний момент перебувають під арештом, серед яких була і Хадіджа Ісмаїлова.

1 вересня 2015 року, бакинський суд з тяжких злочинів засудив Хадіджу до 7,5 років ув'язнення в колонії загального режиму. Хадіджу Ісмаїлову визнали винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні, незаконній підприємницькій діяльності, зловживанні службовим становищем. Звинувачення за статтею «про доведення до самогубства» було знято. Сама журналістка відкидає висунуті проти неї звинувачення і заявляє, що справа проти неї сфабрикована з політичних мотивів — як помста за публікації про корупцію у вищих ешелонах азербайджанської влади, зокрема про фінансові зловживання президента Ільхама Алієва та членів його родини. У день винесення вироку мати ув'язненої Ельміри Ісмаїлової заявила перед будівлею суду, що вона не здивована рішенням суду і що дії азербайджанського уряду по справі її доньки продиктовані страхом розголошення небажаної інформації. Адвокат Ісмаїлової Фаріз Намазли назвав вирок протизаконним і повідомив про намір його оскаржити[10].

25 травня 2016 року Верховний суд Азербайджанської Республіки розглянув касаційну скаргу Ісмайлової. Скарга була задоволена і термін ув'язнення Ісмайлової було змінено на умовне покарання, після чого журналістку випустили на волю[11].

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 2001 році була удостоєна премії Гасана Бек Зардабі «за високу майстерність репортажів на політичні та міжнародні теми»[4].

У лютому 2012 року отримала премію імені Герда Буцеріуса "Вільна преса Східної Європи " (Gerd Bucerius-Förderpreis Freie Presse Osteuropas)[2][12].

24 жовтня 2012 року отримала премію «Доблесть у журналістиці», започатковану Міжнародним жіночим фондом мас-медіа (IWMF)[13][14].

У 2016 році отримала Всесвітню премію ЮНЕСКО за внесок у справу свободи друку імені Гільєрмо Кано.

Премія «За свободу та майбутнє ЗМІ»[de] (2020).

Стипендії

[ред. | ред. код]

30 грудня 2015 року було оголошено про стипендії для журналістів-розслідувачів імені Хадіджі Ісмаїлової[15], заснованої та спільно фінансованої Центром з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP[16] та радіо «Свобода», передбачає семимісячну програму підвищення професійної майстерності. Завданням програми є підтримка значних журналістських проєктів у країнах Східної Європи та Центральної Азії, спрямованих на розслідування корупції та зловживань у вищих ешелонах влади.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.icij.org/journalists/khadija-ismayilova/
  2. ↑ а б Preisträger 2012. Gerd Bucerius-Förderpreise Freie Presse Osteuropas (нім.). ZEIT-Stiftung. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  3. ↑ Dahin gehen, wo es weh tut (нім.). Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 20 квітня 2023.
  4. ↑ а б в Узел, Кавказский. Исмайлова Хадиджа. Кавказский Узел. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  5. ↑ HUDOC - European Court of Human Rights. hudoc.echr.coe.int. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  6. ↑ HUDOC - European Court of Human Rights. hudoc.echr.coe.int. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  7. ↑ Журналистка Хадиджа Исмайлова написала новое письмо из тюрьмы. svoboda.org. Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 12.6.2015.
  8. ↑ В Азербайджане журналистку Радио Свобода посадили на 7,5 лет (рос.). ЛІГАБізнесІнформ. 1.09.2015. Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
  9. ↑ New Khadija Project website launches [Архівовано 2015-06-14 у Wayback Machine.] // OCCRP, 11 June 2015
  10. ↑ Khadija Is Imprisoned Because They Are Afraid of Her, the Mother of Journalist (англ.). Contact.az. 1 вересня 2015. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2015. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  11. ↑ Верховный суд освободил Хадиджу Исмайлову. 1news.az. 25 травня 2016. Архів оригіналу за 26 травня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  12. ↑ Фаик Меджид (16 лютого 2012). Азербайджанская журналистка стала лауреатом премии имени Буцериуса. Новости. «Кавказский Узел». Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 13 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  13. ↑ Азербайджанской журналистке Хадидже Исмайловой вручена премия «За смелость в журналистике». Новости. «Кавказский Узел». 28 жовтня 2012. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 13 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  14. ↑ Khadija Ismayilova — 2012 Courage in Journalism Award recipient. 2012 Courage in Journalism Awards (англ.). Международный фонд женщин, работающих в СМИ. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 13 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  15. ↑ OCCRP и радио «Свободная Европа» / радио «Свобода» учредили стипендию имени Хадиджи Исмаиловой. www.occrp.org. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  16. ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хадіджа_Ісмаїлова&oldid=39908043