Перейти до вмісту

Хайир-бей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хайир-бей
тур. Hayır Bey
 
Народження: 1464
Сирія
Смерть: 1522[1]
Каїр, Єгипетський еялет
Країна: Османська імперія
 Мамлюкський султанат

Хайир-бей (тур. Hayır Bey, іноді пишеться Kha'ir Bey або Kha'ir Beg, помер 1522 р.) — губернатор османського Єгипту з 1517 до своєї смерті в 1522 році[2][3][4]. Він отримав посаду губернатора від султана Селіма I за допомогу в завоюванні Єгипту.

Абхаз чи черкес за національністю,[5][6] він був колишнім мамелюцьким губернатором Алеппо, сприяв перемозі османів у битві за Мардж Дабік. Після османського завоювання мамлюків та ліквідації Мамлюцького султанату, великий візир Юнус-паша став правителем Єгипту. Однак після того, як османський султан Селім I довідався про корупцію Юнус-паші в управлінні, посада губернатора Єгипту була передана Хайир-бею[7]. Вважають, що султан Селім I стратив Юнус-пашу за те, що він образив черкеську етнічну приналежність свого наступника губернатора Хайир-бея. Той був призначений на пост, незважаючи на те, що саме Юнус-паша завоював Єгипет для Османської імперієї[6].

Його резиденцією був палац Акір Алін Ак, і він побудував Похоронний комплекс Аміра Хайрбака.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Faceted Application of Subject Terminology
  2. Süreyya, Bey Mehmet, Nuri Akbayar, and Seyit Ali. Kahraman. Sicill-i Osmanî. Beşiktaş, İstanbul: Kültür Bakanlığı Ile Türkiye Ekonomik Ve Toplumsal Tarih Vakfı'nın Ortak Yayınıdır, 1890. Print.
  3. Yılmaz Öztuna (1994). Büyük Osmanlı Tarihi: Osmanlı Devleti'nin siyasî, medenî, kültür, teşkilât ve san'at tarihi. Т. 10. Ötüken Neşriyat A.S. с. 412—416. ISBN 975-437-141-5. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 2 червня 2020.
  4. Behrens-abouseif, Doris; Crecelius, Daniel (1995), Egypt's Adjustment to Ottoman Rule: Institutions, Waqf & Architecture in Cairo (16th & 17th Centuries), (Islamic History & Civilization, Volume 7), Middle East Studies Association Bulletin, 29 (1): 90—91
  5. А. Ш. Кадырбаев, Сайф-ад-Дин Хайр-Бек — абхазский «король эмиров» Мамлюкского Египта (1517—1522), «Материалы первой международной научной конференции, посвященной 65-летию В. Г. Ардзинба». Сухум: АбИГИ, 2011, pp. 87-95
  6. а б Osmanlı Tarihi, II. Cilt, 10. baskı, sf: 286,291,543,544, Türk Tarih Kurumu Yayınları-2011, Ord. Prof. İsmail Hakkı Uzunçarşılı
  7. D. E. Pitcher (1972). An Historical Geography of the Ottoman Empire: From Earliest Times to the End of the Sixteenth Century. Brill Archive. с. 105. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 2 червня 2013.