Хайруліна Василина Миколаївна

Василина Хайруліна
Василина Хайруліна
Народилася	19 травня 1943 (81 рік); Киянка, Новоград-Волинський район, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	вчителька
Alma mater	Рівненський державний гуманітарний університет
Науковий ступінь	кандидат педагогічних наук
Членство	Національна академія педагогічних наук України (НАПН України)
Нагороди	; Орден святого рівноапостольного князя Володимира
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хайруліна.

Василина Миколаївна Хайруліна (нар. 19 травня 1943, село Киянка Новоград-Волинський район Житомирська область) — українська вчителька, заслужений працівник освіти України, кандидат педагогічних наук, член-кореспондент НАПН України, директор Українського колежу імені В. О. Сухомлинського (1988—2016)^[1]^[2], авторка понад 135 наукових праць.

Біографія

Народилася 19 травня 1943 року у селі Киянка Житомирської області^[3]. У 1960—62 навчалась акторської майстерності у Карагандинській студії телебачення. 8 серпня 1966 року вийшла заміж за військовослужбовця, Михайла Григоровича Хайруліна.

Закінчила Рівненський державний педагогічний інститут ім. Д. З. Мануїльського, факультет початкового навчання (1969), у 1995 році захистила кандидатську дисертацію: «Організаційно-педагогічні основи функціонування Українського колежу»^[4].

Кар'єра

Розпочала свою трудову діяльність майстром із пошиття жіночого одягу в ательє мод в місті Караганда.

Починаючи з літа 1962 року працювала старшою піонервожатою та вчителем української мови у Киянській середній школі.

У 1964 році вступила на вечірнє відділення Рівненського педагогічного інституту ім. Д. З. Мануїльського і продовжила вчителювати в СШ № 15 і СШ № 12 м. Рівне^[5].

На період навчання чоловіка подружжя переїхало до Москви, де Василина працювала старшим інструктором по роботі із сім'ями в академії ВКАХЗ ім. Тимошенка (1972—1976).

З 1976 по 1980 рік працює у СШ № 5 міста Біла Церква, спочатку вчителем початкових класів, а згодом заступником директора.

У 1980 році переїхала до Києва, де два роки працювала вчителем початкових класів у с/ш № 65.

За місцем служби чоловіка переїхала до міста Цоссен (НДР) та продовжила трудову діяльність заступником директора з навчально-виховної роботи^[3]. У 1987 році повертається з родиною в Київ.

З 1987 по 1988 рік обіймала посаду заступника директора з навчально-виховної роботи середньої школи № 204 Дніпровського району м. Києва.

1988 року пройшла конкурс та призначена директором Експериментальної школи-лабораторії Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького (нині Національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова) № 272 Дніпровського району м. Києва.

1997 році обрана членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України.

З 1990 — член правління Товариства спілки учителів України.

Здобувши перемогу у конкурсі «Партнери в освіті», організованого Бюро у справах освіти та культури Державного департаменту США, проходить стажування в Сполучених Штатах Америки (вересень — жовтень 2000 року)^[5].

Почесні звання

1970 р. — медаль «За трудову доблесть»
1986 р. — відзнака Відмінник народної освіти
1988 р. — «Почесна Грамота Верховної Ради СРСР»
2001 р. — Почесна грамота Міністерства освіти і науки України
5 травня 2003 р. — Почесна грамота Верховної Ради України
27 травня 2004 р. — Заслужений працівник освіти України^[6]
2005 р. — відзнака «Відмінник столичної освіти»
Травень 2006 р. — Орден святого рівноапостольного князя Володимира (УПЦ МП)
2 листопада 2006 р. — Почесна Грамота Міністерства освіти і науки України «Василь Сухомлинський»

Примітки

↑ До 30-річчя Всеукраїнської асоціації Василя Сухомлинського (пам'яті О. Я. Савченко присвячується). [Архівовано 28 вересня 2021 у Wayback Machine.] Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського
↑ Історія колежу | Про нас. ukrcollege.com.ua. Процитовано 21 березня 2023.
↑ ^а ^б Хайруліна Василина Миколаївна (PDF). dnipr.kyivcity.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021. [Архівовано 2021-05-19 у Wayback Machine.]
↑ Хайруліна Василина Миколаївна. irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
↑ ^а ^б Хайруліна Василина Миколаївна До 60-річчя від дня народження Каталог виставки Випуск 14 Київ 2003 Укладач: В.В. Березкіна, наук. співроб. ДНПБ України Відповідальна за випуск:. ua.z-pdf.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021. [Архівовано 2021-05-19 у Wayback Machine.]
↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №585/2004. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.

Джерела

«Василина» [Архівовано 23 липня 2020 у Wayback Machine.] персональний сайт Василини Хайруліної
Хайруліна Василина Миколаївна [Архівовано 15 жовтня 2016 у Wayback Machine.] «Благодійний Фонд „Людина. Родина. Країна“»
Духовний простір Василини Миколаївни Хайруліної [Архівовано 28 вересня 2021 у Wayback Machine.]

[1] До 30-річчя Всеукраїнської асоціації Василя Сухомлинського (пам'яті О. Я. Савченко присвячується). [Архівовано 28 вересня 2021 у Wayback Machine.] Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського

[2] Історія колежу | Про нас. ukrcollege.com.ua. Процитовано 21 березня 2023.

[:0-3] а ^б Хайруліна Василина Миколаївна (PDF). dnipr.kyivcity.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021. [Архівовано 2021-05-19 у Wayback Machine.]

[4] Хайруліна Василина Миколаївна. irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.

[:1-5] а ^б Хайруліна Василина Миколаївна До 60-річчя від дня народження Каталог виставки Випуск 14 Київ 2003 Укладач: В.В. Березкіна, наук. співроб. ДНПБ України Відповідальна за випуск:. ua.z-pdf.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021. [Архівовано 2021-05-19 у Wayback Machine.]

[6] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №585/2004. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]