Хай ібн Якзан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хай ібн Якзан
Формароман
Темасирота
АвторІбн Туфайл
Моваарабська
Країна Іспанія

Хай ібн Якзан ( араб. حي بن يقظان‎ ‎ Живий, син Недре́много, лат. Philosophus Autodidactus — «Філософ-самоучка», англ. The Improvement of Human Reason: Exhibited in the Life of Hai Ebn Yokdhan) — перший арабський і перший філософський роман[1][2], написаний мавританським філософом і лікарем Ібн Туфайлем на початку XII століття в ісламській Іспанії. Роман написаний на честь самого раннього алегоричного оповідання і філософського роману під такою самою назвою, написаного Авіценной (Ібн Сіна) в XI столітті[3], хоча вони оповідали про різні історії[4].

Філософсько-містичний зміст відображений в назві роману — «Хай ібн Якзана» в перекладі з арабського означає «Живий, син Недре́много». Герой роману — Хай ібн Якзана — починає своє життя на безлюдному острові. Згідно з однією версій — він з числа тих, «хто народжується без батька і матері». За іншою — мати Хая, таємно народила його від якогось Якзана, кинула своє немовля в море, яке винесло його на берег безлюдного острова.

Немовля, що вигодуване газеллю й виросло серед диких звірів, намагається осмислити навколишній світ, спостерігаючи за природою. Він силою свого розуму поступово осягає основи світобудови і життєві закони. Далі він відправляється до інших людей, щоб роз'яснити істину. Однак люди не вникають в повчання Хая. Пізнавши людське суспільство з його хибними взаємовідносинами і помилковими уявленнями, Хай впадає у відчай в справі виправлення людей і повертається на свій відокремлений острів.

Роман «Хай ібн Якзана» справив значний вплив на арабську, перську та європейську літературу, після того, як був перекладений в 1671 році на латинську, а потім і на інші європейські мови[5]. Ця робота також справила «величезний вплив» на класичну ісламську і на сучасну західну філософію[6], і стала однією з найважливіших книг, яка «сповістила про наукову революцію» і європейське просвітництво. Цей роман також вважається попередником європейського жанру роману виховання[7].

Література

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Ибн Туфайль. ПОВЕСТЬ О ХАЙЕ, СЫНЕ ЯКЗАНА / Текст книги в переводе А.В. Сагадеева.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Jon Mcginnis. Classical Arabic Philosophy: An Anthology of Sources. — Hackett Publishing Company. — P. 284.
  2. ↑ Samar Attar. The Vital Roots of European Enlightenment: Ibn Tufayl's Influence on Modern Western Thought. — Lexington Books.
  3. ↑ Seyyed Hossein Nasr and Oliver Leaman. History of Islamic Philosophy. — Routledge, 1996. — P. 315.
  4. ↑ Herbert Alan Davidson. Alfarabi, Avicenna, and Averroes on Intellect: Their Cosmologies, Theories of the Active Intellect, and Theories of Human Intellect. — Oxford University Press, 1992. — P. 146. — ISBN 0195074238.
  5. ↑ Martin Wainwright, (22 березня 2003). Desert island scripts. The Guardian. Архів оригіналу за 17 січня 2008. Процитовано 14 травня 2020.
  6. ↑ G. J. Toomer. Eastern Wisedome and Learning: The Study of Arabic in Seventeenth-Century England. — Oxford University Press, 1996. — P. 218.
  7. ↑ David Edward Cooper, Joy Palmer, Liora Bresler. Fifty major thinkers on education: from Confucius to Dewey. — Routledge, 2001. — P. 34. — ISBN 0415231264.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Хай_ібн_Якзан