Перейти до вмісту

Хаккярі (вілаєт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вілаєт Хаккярі

Прапор

Вілаєт Хаккярі  — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії, що була утворена 1876 року з частини Ерзурумського вілаєту. Проіснував 12 років, після чого доєднано до вілаєту Ван.

Історія

[ред. | ред. код]

хаккярі з часів розпаду держави Хулагуїдів було невеличким курдським володінням, що розташовувалося на південь від озера Ван. Його правителі в різні часи носили титули беїв, ханів або емірів. У середині XVI ст. хаккярі добровільно підпорядкувалося Османській імперії. Хаккярі отримало статус автономного володіння (хюккюмету). В подальшому війська Хаккярі брали участь у війнах з Персією, захищаючи османський кордон між озерами Ван та Урмія. У 1842 році відбулася різанина курдами ассирійців, що підтримували центральну владу. У 1847 році увійшов до складу еялету Курдистан.

З просуванням Російської імперії на Кавказі та послабленням влади османських султанів у цьому регіоні розпочалося зміцнення турецької влади на курдських землях. В рамках реформ Танзімату у 1864 році Хаккярі виокремлено з Курдистану та перетворено на санджак у складі Ерзурумського вілаєту. У 1876 році Хаккярі отримало статус вілаєту. Це було зроблено напередодні війни з Російською імперією з метою покращати управління та зміцнити владу османського султана на цих землях з огляду на пробудження курдської самосвідомості. Адміністративним центром стало місто Хаккярі.

Після закінчення 1878 року війни з Росією посилилася турецька присутність у вілаєті. Але курди намагалися зберегти свою самостійність, дедалі більше виступаючи проти свавілля центрального уряду. Зрештою у 1888 році Хаккярі знову стає санджаком, тепер у складі Ванського вілаєту.[1][2]

Структура

[ред. | ред. код]

Вілаєт складався з 6 санджаків: Хаккярі, Шемдінлі, Юксекова, Бейтюшшебап, Улудере. У 1888 році санджаки перетворено на кази.

Населення

[ред. | ред. код]

Відомості перепису невідомі. Основу становили курди. Значними також були громади туркіВ, туркоманів, єзидів, вірмен та ассирійців.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • B. Darkof «Hakkari» mad., i. Ans., Istanbul, 1997, s. 99
  • 19. yy'ın Sonunda Osmanli Devleti Haritası[недоступне посилання з липня 2019]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hakkari Tarihi. web.archive.org. 12 серпня 2012. Архів оригіналу за 12 серпня 2012. Процитовано 25 травня 2023. [Архівовано 2012-08-12 у Wayback Machine.]
  2. Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 25 квітня 2012. Архів оригіналу (PDF) за 25 квітня 2012. Процитовано 25 травня 2023.