Ханзаде-Султан (донька Омера Фарука)
| Ханзаде-Султан | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 19 вересня 1923  Стамбул, Османська імперія |
| Померла | 19 березня 1998 (74 роки) Париж |
| Поховання | Ашіянd |
| Країна |  Туреччина |
| Рід | Османи |
| Батько | Şehzade Ömer Farukd |
| Мати | Сабіха-Султан |
| Брати, сестри | Некла-Султан і Несліша-Султан |
| У шлюбі з | Muhammad Ali Ibrahimd |
| Діти | Fazile Hanımsultand і Ahmed Rifat Ibrahimd |
Ханзаде Султан (тур тур. Zehra Hanzade Sultan ; осман. زهرا خانزادہ سلطان ; 19 вересня 1923 — 19 березня 1998) — османська принцеса, донька Шехзаде Омера Фарука, сина останнього халіфа Абдул-Меджида II і Шехсувар-Ханим. Її матір'ю була Сабіха-Султан, дочка султана Мехмеда VI і Назікеди-Кадин.
Ханзаде-Султан народилася 19 вересня 1923 року в палаці Долмабахче[1][2][3] майже через рік після скасування Османської імперії. Її батьком був Шехзаде Омер Фарук, а матір'ю — Сабіха-Султан.[2] У неї була старша сестра, Несліша-Султан, на два роки старша за неї, і молодша сестра, Некла-Султан, на два роки молодша за неї. Вона була онукою по батькові Абдул-Меджида II і Шехсувар-Ханим, а по матері онукою султана Мехмеда VI і Назікеди-Кадин.[1]
Через місяць після її народження 29 жовтня 1923 року Туреччина стала республікою. У березні 1924 року Ханзаде, її мати і сестра, покинули Туреччину через вигнання султанської родини. 11 березня вони утрьох покинули маєток у Румеліхісарі та сідали на «Східний експрес», щоб приєднатися до її батька та дідуся у Швейцарії.[4] Пізніше її батьки та сестри переїхали до Ніцци, Франція, де вона провела своє дитинство. Восени 1938 року вона разом із сестрою та батьком приїхала в Александрію, Єгипет.[5] Їхній дідусь Абдул-Меджид часто брав її та її сестру Неслішу на берег моря. [6]
У 1940 році принц Мухаммад Абдель Монейм надіслав пропозицію Несліші-Султан, оскільки він був готовий одружитися з нею. Несліша не погодилася, і відносини між нею та батьком охололи, після чого вона погодилася.[7] Через Другу світову війну сім'я Ханзаде збідніла, оскільки їхній дід Абдулмеджид не міг надіслати їм гроші з Франції.[8] І через це вона хотіла вийти заміж і негайно вийти з ситуації. Однак її батько не погодився і спочатку сказав: «Спочатку одружується старша, потім молодша, нехай Несліша, тоді ми будемо думати про Ганзаде».[9]
Однак пізніше Фарук передумав і обрав їй у чоловіки принца Мухаммеда Алі Ібрагіма.[9] Весілля відбулося в Каїрі, і сім'я залишилася в будинку Азізи-Ханим в Аль-Куббі. Принц Мухаммед Алі орендував великий будинок у Гезірі, де також була бібліотека з чудово переплетеними книгами. Весілля відбулося в четвер, 19 вересня 1940 року, оскільки в Єгипті четвер вважався вдалим днем для одруження днем.[9] Наступного тижня, у четвер, 26 вересня 1940 року, відбулося весілля Несліші-Султан і принца Абдель Монема.[10]
Перша дитина пари Сабіхи Фазіле Ханим-Султан народилася 8 серпня 1941 року. За нею народився Султанзаде Ахмед-Ріфат, який народився 31 серпня 1942 року[2]. У 1958 році король Іраку Фейсал II надіслав пропозицію щодо Фазіле. Пропозиція була несподіванкою для її батьків, оскільки Фазіле було лише шістнадцять років і вона вчилася в школі. Однак шлюб не відбувся через убивство короля під час революції 14 липня того ж року.[11][12] Пізніше, 10 грудня 1965 року, Фазіле в Парижі вийшла заміж за Хайрі Ургюплу, сина Суата Хайрі Ургюплу, який протягом семи місяців обіймав посаду прем'єр-міністра Туреччини.[13] Ханзаде жила у Єгипті до 1952 року, єгипетська революція 1952 року відбулася 23 липня 1952 року, і Єгипет було проголошено республікою. Ханзаде та її сім'я були вигнані. Вони переїхали до Парижа, Франція, і ніколи назад не поверталася.[14]
Батько Ханзаде, Омер Фарук, проявив підвищений інтерес до своєї двоюрідної сестри Міхріші-Султан, доньки наслідного принца Шехзаде Юсуфа Іззеддіна. Також стало відомо, що між Фаруком та її матір'ю Сабіхою не все гаразд.[15] Вона та її сестри стали на бік матері. Фарук звинуватив Сабіху в тому, що вона налаштувала їхніх дочок проти нього. Але він уже був закоханий у Міхрішу, і питання конфлікту було лише приводом.[16] У 1948 році, після двадцяти восьми років шлюбу, Фарук розлучився з Сабіхою та одружився з Міхріші[17]. Після чого Сабіха приїхала до Парижа, щоб жити з донькою.[18] Після скасування закону про вигнання для принцес у 1952 році її мати переїхала до Стамбула.[18] після смерті принца Мухаммеда Алі в 1977 році Ханзаде овдовіла[2][19].
Ханзаде-Султан померла 19 березня 1998 року у віці сімдесяти чотирьох років у Парижі, Франція.[1][2][14] Її тіло було доставлено до Стамбула та поховано 26 березня 1998 року на кладовищі Асіян Асрі.[2]
| 8. Абдул-Азіз | ||||||||||||||||
| 4. Абдул-Меджид II | ||||||||||||||||
| 9. Хайраніділ-Кадин | ||||||||||||||||
| 2. Шехзаде Омер Фарук | ||||||||||||||||
| 5. Шехсувар-Ханим | ||||||||||||||||
| 1. Ханзаде-Султан | ||||||||||||||||
| 12. Абдул-Меджид I | ||||||||||||||||
| 6. Мехмед VI | ||||||||||||||||
| 13. Гулусту-Ханим | ||||||||||||||||
| 3. Сабіха-Султан | ||||||||||||||||
| 14. Гасан Маршан | ||||||||||||||||
| 7. Назікеда-Кадин | ||||||||||||||||
| 15. Фатма Горекан Аредба | ||||||||||||||||
- ↑ а б в Bardakçı, 2017, с. xiv.
- ↑ а б в г д е Adra, Jamil (2005). Genealogy of the Imperial Ottoman Family 2005. с. 36—37.
- ↑ SON MISIR MELİKESİNE VEDA. Ekrem Buğra Ekinci. 4 квітня 2012. Процитовано 6 червня 2020.
- ↑ Bardakçı, 2017, с. 70.
- ↑ Bardakçı, 2017, с. 124.
- ↑ Bardakçı, 2017, с. 111.
- ↑ Bardakçı, 2017, с. 167.
- ↑ Bardakçı, 2017, с. 166.
- ↑ а б в Bardakçı, 2017, с. 168.
- ↑ Bardakçı, 2017, с. 128.
- ↑ MAADI'S OTTOMANS. egy.com. Процитовано 30 червня 2020.
- ↑ Bardakçı, 2017, с. 238.
- ↑ Bardakçı, 2017, с. 301—302.
- ↑ а б Hanedanın en güzel sultanı artık yok. Hürriyet. 22 березня 1998. Процитовано 14 серпня 2020.
- ↑ Bardakçı, 2017, с. 205.
- ↑ Bardakçı, 2017, с. 208.
- ↑ Bardakçı, 2017, с. 171.
- ↑ а б Bardakçı, 2017, с. 266.
- ↑ Bardakçı, 2017, с. xii.
- Bardakçı, Murat (2017). Neslishah: The Last Ottoman Princess. Oxford University Press. ISBN 978-9-774-16837-6.