Ханські ярлики на українські землі
Ярлики ханські на українські землі кінця 14 — середини 16 ст. — специфічний вид офіційних актів Золотої Орди та Кримського ханату, що сформувався внаслідок договірних (союзницьких) відносин з Великим князівством Литовським і Королівством Польським. Збереглися у складі Литовської метрики.
За змістом ханські ярлики на українські землі близькі до ханських ярликів-пожалувань (жалуваних грамот). Відсутність у початковому протоколі нотифікації зближує їх з ярликами-посланнями («листами»), а наявність з початком 16 ст. умов, на яких ґрунтувалися литовсько-польсько-кримські союзи, — з договірними грамотами («докончаннями»). Основний зміст ярликів — це перелік населених пунктів і територіальних комплексів, які разом із правом збирати з них данину хани передавали у власність і під владу великих князів литовських. Більшість названих у ярликах об'єктів локалізують на території сучасної України, а решту — на території РФ (Новгород Великий, Смоленськ, Одоїв (нині селище міського типу Тульської обл.), Курськ та ін.).
Виявляти й публікувати ханські ярлики на українські землі почали ще в 1-й половині 19 ст., однак і досі цю роботу не завершено. Найбільший внесок у вивчення ярликів на початку 20 ст. зробили троє вчених. М. Грушевський, зокрема, вірно оцінив значення цих документів, розглядаючи їх як акти, якими Тохтамиш і Хаджи-Ґерей «зреклися на користь великого князя литовського історичних прав татарської Орди на руські землі, що були колись їй підвладні». Ф. Петрунь, спираючись на джерелознавчу оцінку М.Грушевського, виділив у складі ханських ярликів на українські землі традиційну основу і локалізував значну кількість названих у ній об'єктів. А. Прохаска розглянув політичні обставини укладення союзу між великим князем литовським Вітовтом і ханом Тохтамишем, зв'язав із ним появу Тохтамишового ярлика, який датував 1397. Ці висновки здобули широке визнання. У той же час деякі сучасні дослідники ставлять під сумнів окремі положення (Тохтамишів ярлик як архетип усіх наступних документів такого роду; первинність литовсько-ординського союзу часів Вітовта і Тохтамиша).
- Kołodziejczyk D. The Crimean Khanate and Poland-Lithuania: international diplomacy on the European periphery (15th–18th century): a study of peace treaties followed by annotated documents. — Leiden—Boston : Brill, 2011. — 1049 p.
- Виноградов А. В. Дипломатическая документация Крымского ханства в XVI веке (1515—1596): к вопросу о современном состоянии публикации : [рос.] // Золотоордынское обозрение. — 2016. — Т. 4, № 3. — С. 626—647.
- Гулевич В. Несколько наблюдений относительно проблемы «пожалования» русских земель Казимиру IV в ярлыках крымских ханов Хаджи Гирея 1461 г. и Менгли Гирея 1472 г.(рос.) // Colloquia Russica. — Series I. — Vol. 9. — Krakow, 2017. — P. 369—378.
- Назаров В. Д. Ярлык Менгли-Герая 1472 г. Казимиру IV и русско-литовско-ордынско-крымские отношения : [рос.] // Славяне и их соседи. Международные отношения в эпоху феодализма. — М. : Наука: Главная редакция восточной литературы, 1989. — С. 44—47.
- Полехов С. В. Ярлык хана Токтамыша польскому королю Владиславу II Ягайлу 1393 года. Проблема происхождения древнерусского текста : [рос.] // Золотоордынское обозрение. — 2021. — Т. 9, № 2. — С. 314—335.
- Почекаев Р. Ю. Русские земли в татарско-литовских отношениях и Москва (по данным ханских ярлыков конца XIV — начала XVI века) : [рос.] // Труды кафедры истории России с древнейших времен до XX века. — СПб. : Изд-во СПбГУ, 2006. — С. 213—229.
- Флоря Б. Н. Орда и государства Восточной Европы в середине XV века (1430—1460) : [рос.] // Славяне и их соседи. — М. : Наука, 2001. — Вып. 10. Славяне и кочевой мир. — С. 172—196.
- Хорошкевич А. Л. Крымско-русский союз 70—80-х гг. и его значение : [рос.] // Русь и Крым: от союза к противостоянию. Конец XV — начало XVI вв. — М. : Эдиториал УРСС, 2001. — С. 124—141.
- Шабульдо Ф. М. Ярлики ханські на українські землі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 755. — ISBN 978-966-00-1359-9.