Харакоз Володимир Вікторович
| Володимир Харакоз | ||||
|---|---|---|---|---|
| Харакоз Володимир Вікторович | ||||
| Народження | 20 січня 1949 (75 років) Жданов, Сталінська область | |||
| Країна |  СРСР →  Україна | |||
| Навчання | Естонська академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Звання |  | |||
|
| ||||
Володи́мир Ві́кторович Харако́з (20 січня 1949, м. Жданов, нині Маріуполь) — український живописець і графік. Член Національної спілки художників України (1992). Заслужений художник України (2019). Активіст грецького національного руху.
Початкову художню освіту здобув в Івановському художньому училищі, яке закінчив 1975 року.
У 1983 році закінчив Естонський державний художній інститут (сучасна Естонська академія мистецтв); педагоги з фаху — Велло Асі (Vello Asi), Ауло Падар (Aulo Padar).
Один з організаторів творчого об'єднання художників «Маріуполь-87»[1].
Від 1992 року — член Національної Спілки художників України.
На 1-му Всеукраїнському фестивалі мистецтв «Меморіал А. І. Куїнджі» (Маріуполь, 2007) посів друге місце.
Активіст грецького національного руху, стояв у витоків створення Маріупольського товариства греків. Автор емблеми Міжнародного фестивалю грецької пісні імені Тамари Каци, макета почесної грамоти Федерації грецьких товариств України та свідоцтва учасників Всеукраїнської олімпіади школярів з новогрецької мови, історії, культури Греції і греков. Брав активну участь в оформленні сценічних майданчиків Всеукраїнського фестивалю грецької культури Мега-Йорти[2].
Роботи Володимира Харакоза виставлялися на фестивалі «Боспорські Агони» (2008). 2009 року відбулася його персональна виставка в Маріупольському міському центрі сучасного мистецтва і культури ім. Куїнджі.
2011 року художник став лауреатом Міжнародного Академічного Рейтингу «Золота Фортуна» в номінації «За духовне відродження міста»[2].
Дипломант Всеукраїнської трієнале живопису (2013) й графіки (2015)[3].
Представник маріупольського об'єднання художників «ХарБарБонд» (Володимир Харакоз, Сергій Баранник та Олександр Бондаренко). У лютому — березні 2015 року в Маріуполі відбулася їх спільна виставка абстрактного живопису. Художники також ініціювали проведення першої в історії НСХУ Всеукраїнської виставки абстрактного живопису в Києві (2015).
В жовтні 2016 року персональна виставка Володимира Харакоза була відкрита в галереї «АВС-арт» (Київ)[4].
2019 року в художньому музеї ім. А. І. Куїнджі відбулася персональна виставка картин художника «Між каноном та свободою», присвячена ювілею автора[5].
В серпні 2021 року персональна виставка Володимира Харакоза була організована в Сумах[6].
Роботи експонувалися на міських, обласних, всеукраїнських виставках та за кордоном[7]. Картини знаходяться в музеях та приватних колекціях в Греції, Італії, Канаді, США, Україні, Фінляндії, Франції.
- «Дійство на площині» (1992);
- «Слова» (1998);
- «Меланхолія» (2000).
- ↑ Щербак, Маргарита (24 квітня 2020). Які вони — сучасні художники Маріуполя?. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ а б Владимир Харакоз — лауреат рейтинга «Золотая Фортуна» // Эллины Украины. — 2011. — май. — С. 16 : фот.
- ↑ Галерея АВС-арт. Харакоз Володимир Вікторович. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Стрельцова, Марина (2016). Володимир Харакоз. Малярство. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Виставка Володимира Харакоза «Між каноном та свободою». Мы Так Видим. 16 січня 2019. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 12 квітня 2022. [Архівовано 2022-05-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Калиниченко В. Выбор: свобода или комфорт? : В выставочном зале Союза художников — экспозиция живописи Владимира Харакоза / Владимир Калиниченко // Ваш шанс (Сумы). — 2021. — № 32 (11—18 авг.). — С. 15А: фот. (рос.)
- ↑ Гнатишин О. Маріупольці у Каунасі [в Литві реалізовано мистецький проєкт «Митці Маріуполя»] / Оксана Гнатишин // Образотворче мистецтво. — 2017. — № 2. — С. 11.
- Стрельцова М. «ХарБарБонд». Маріупольський подих свободи / Марина Стрельцова // Образотворче мистецтво. — 2015. — № 1. — С. 12—15.
- Федорук О. Мистецький Олімп Маріуполя / Олександр Федорук // Образотворче мистецтво. — 2017. — № 2. — С. 12—15.
- Харабет В. В. Эллинистический мир. Хронология греков Украины. — Мариуполь: ООО «ППНС», 2016. — С. 355—356. — ISBN 978-617-7413-04-1. (рос.)
- Указ президента України № 834 від 8 листопада 2019 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
- Ми всі підсвідомо прагнемо звільнитися від канонів(рос.)
|
Це незавершена стаття про українського художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |