Координати: 50°2′37.000000099593″ пн. ш. 36°14′7.0000001008071″ сх. д. / 50.04361° пн. ш. 36.23528° сх. д. / 50.04361; 36.23528
Очікує на перевірку

Харківська телевежа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Харківська телевежа
Харківська телевежа
Інформація
50°2′37.000000099593″ пн. ш. 36°14′7.0000001008071″ сх. д. / 50.04361° пн. ш. 36.23528° сх. д. / 50.04361; 36.23528
РозташуванняУкраїна Україна, Харків, вул. Дерев'янка 1-А
Країна  Україна
СтатусЧастково зруйнована (з 22.04.2024)
Завершено1981
Відкрито12 грудня 1981
Зруйновано22 квітня 2024
Висота
Антена/Шпиль240,7 м
Інше
ВласникХарківський ОРТПЦ Концерну РРТ
ЗабудовникУкраїнський інститут сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського
Сторінка на SkyscraperPage36619
Мапа

CMNS: Харківська телевежа у Вікісховищі

Ха́рківська телеве́жа — суцільнометалева просторова ґратована телевізійна вежа висотою 240,7 метрів[1], що знаходиться у місті Харків. Частково зруйнована в результаті російського ракетного удару ракетою Х-59 22 квітня 2024 року[2].

Розташована в п'ятистах метрах від вул. Олексія Дерев'янка вглиб лісопарку. Є найвищою спорудою на території міста і п'ятою за висотою (240,7 м) телевежею в Україні, її випереджають Київська (380 м), Донецька (360,5 м[3]), Вінницька (309 м[4]), та Новодністровська (250 м[5]) телевежі.

Будівництво телевежі

Сітчаста секційна вежа, утворена зі сітчастої оболонки, що підіймається до середини стовбура. Така конструкція є зручною для монтажу, відрізняється більш надійною роботою при опусканні фундаменту, а також значно спрощено з'єднання центрального стовбура і бази[6].

Харківська телевежа складається з несучих поясів, ребер, що з'єднують пояси вежі по периметру, елементів діафрагм і розгорток, які утворюють плоскі ферми, розташовані в вертикальних площинах. Ці площини проходять через осі, поясів, що чергуються (у поперечному перерізі вежі через один). При цьому подібне чергування змінюється в кожній секції вежі по її висоті в кожних двох сусідніх секціях поясів, через які проходять вертикальні площини. Чергування за висотою плоских ферм в сусідніх секціях вежі забезпечує роз'єднання поясів в декількох площинах[7].

Весь комплекс телецентру запущений в експлуатацію 12 грудня 1981 року. Башта побудована за проєктом УкрНДІпроектстальконструкції.

Харківська телевежа ввечері

З відмітки 140 м і до вершини башту змонтували з тринадцяти 10-тонних блоків за допомогою вантажних вертольотів Мі-10К.

Пошкодження

[ред. | ред. код]
Фрагмент вежі після обстрілу

О 14:00 6 березня 2022 року внаслідок авіанальоту російських військ на місто Харків, російським бомбардувальником Су-34 було завдано два бомбові удари по телевежі. Літак був збитий українським ВПС ЗСУ, льотчик катапультувався і був узятий у полон.[8][9][10] В результаті удару телевежа вийшла з ладу на деякий час, отримала фізичну шкоду опор. Телевежа вистояла.

О 16:37 22 квітня 2024 року по телевежі було задано повторний удар ракетою X-59[11][12]. В результаті верхня частина башти впала, жертв немає[2][13][14].

Радіомовлення

[ред. | ред. код]

Радіостанції, які мовлять з телевежі Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

УКХ-радіостанції

[ред. | ред. код]

FM-радіостанції

[ред. | ред. код]

Телевізійне мовлення

[ред. | ред. код]

Аналогове

[ред. | ред. код]

Цифрове мовлення

[ред. | ред. код]
  • 31 — 1 мультиплекс
  • 35 — 2 мультиплекс
  • 48 — 3 мультиплекс
  • 58 — 5 мультиплекс
  • 10 — 7 мультиплекс

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Харків (місто) — Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні. ukrtvr.org. Процитовано 13 травня 2019.
  2. а б Малиновський, Антон (22 квітня 2024). У Харкові росіяни знищили телевежу. «Люк» — онлайн-медіа про Харків (укр.). Процитовано 22 квітня 2024.
  3. Самые высокие сооружения Украины. web.archive.org. 17 серпня 2018. Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 22 квітня 2024.
  4. ДТ. «ГУЛЛІВЕРИ» ЗЕМНИХ СПОРУД. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2010.
  5. Новодністровськ (місто). web.archive.org. 13 серпня 2020. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 22 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  6. Павловский, В.Ф. (1979). Стальные башни (Проектирование и монтаж). Київ. с. 199.
  7. Авторское свидетельство СССР № 787604, кл. Е 04 Н 12/08, 1979. (54) (57) Секционная решетчатая башня
  8. Російського льотчика, який бомбардував харківську телевежу, засудили на 12 років. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 2 жовтня 2023.
  9. Авіанальоти на телевежу у Харкові робили за наказом росіянина, який народився у Чугуєві. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 2 жовтня 2023.
  10. Бомбили Харків та інші міста України: що розповіли полонені російські льотчики (укр.), процитовано 2 жовтня 2023
  11. У Харкові пролунали вибухи: окупанти цілили по обʼєкту інфраструктури – Терехов. ТСН.ua (укр.). 22 квітня 2024. Процитовано 22 квітня 2024.
  12. У Харкові чутно вибух. 16:37. Telegram. Суспільне Харків. Процитовано 22 квітня 2024.
  13. Де у Харкові🇺🇦 |Харьков. Telegram. Процитовано 22 квітня 2024.
  14. РФ завдала удару по обʼєкту телевізійної інфраструктури у Харкові: є перебої з сигналом цифрового телебачення. Суспільне Харків. 22 квітня 2024 року.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]