Хархорін
 Координати 47°11′50″ пн. ш. 102°49′26″ сх. д.H G O
|
Хархорін (монг. Хархорин) — місто та сомон на півночі аймака Уверхангай в Монголії.
Хархорін є центром однойменного сомона, до складу якого входять 8 місцевих самоврядувань (баг), з яких 3 баги становлять власне місто Хархорін, а ще п'ять — сільські території сомона.
Місто розташоване біля східних передгір'їв Хангаю, тут зустрічається горбистий степ. Хархорін лежить у долині річки Орхон.
Населення сомона становило 13828 (1994), 13964 (2000), 13496 (2003), 10847 осіб (перепис 2010 року).
Населення міста Хархорін згідно з переписом 2010 року становило 8411 осіб (у 2003 році — 8977 осіб)[1].
Хархорін є частиною всесвітньої спадщини, входячи до Культурного ландшафту долини річки Орхон. Поруч Хархоріна лежать руїни стародавнього міста Каракорум, яке протягом короткого часу було столицею Монгольської імперії при Уґедей-хані. Ще однією важливою пам'яткою є монастир Ердені-Дзу і його відомий Хархорінський фалічний камінь. Археологічній та культурній спадщині міста присвячено місцевий музей «Хархорум».
Нова міська забудова безпосередньо примикає до руїн старого міста. У 2004 році прем'єр-міністр Монголії Цахіагійн Елбегдорж започаткував створення проектувальної комісії, яка б склала план нової забудови в обхід руїн. За його задумом, місто мало відновити свій столичний статус до часу свого 800-річчя (приблизно в 2020 році).[2] Однак після його вимушеної відставки в 2006 році на користь Міеєгомбина Енхболда з Монгольської народно-революційної партії до цього наміру не поверталися. Не сталося це і після повернення Елбегдоржа до влади в 2009 році вже як президента країни. Однак, цілком ймовірно, що в 2020 році Каракорум перетвориться, за словами монгольського президента, на «символ сучасної Монголії».
Основними джерелами доходу для Хархоріна є туризм і сільське господарство. Вода з річки Орхон служить для зрошення сільськогосподарських культур на великій рівнині на схід від міста. Хархорінський аеропорт (KHR/ZMHH) має одну ґрунтову злітно-посадкову смугу і обслуговує регулярні перельоти з і в Улан-Батор.
- ↑ [1] [Архівовано 19 жовтня 2007 у Wayback Machine.] PADCO: Mongolia Urban Development and Housing Sector Strategy, Final Report, Vol. 2, 2005
- ↑ Холберт Дж. Чингисхан живее всех живых // «The Wall Street Journal» 02/11/2007. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 лютого 2014.
| № | Назва | Аймак | Населення | № | Назва | Аймак | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Улан-Батор  Ерденет |
1 | Улан-Батор | Улан-Батор | 1 340 000 | 11 | Сухе-Батор | Селенге | 19 626 |  Дархан  Чойбалсан |
| 2 | Ерденет | Орхон | 86 866 | 12 | Сайншанд | Дорноговь | 19 891 | ||
| 3 | Дархан | Дархан-Уул | 74 300 | 13 | Даланзадгад | Умнеговь | 16 856 | ||
| 4 | Чойбалсан | Дорнод | 38 150 | 14 | Цецерлег | Архангай | 16 300 | ||
| 5 | Мурен | Хувсгел | 36 082 | 15 | Уліастай | Завхан | 16 240 | ||
| 6 | Ховд | Ховд | 28 601 | 16 | Алтай | Говь-Алтай | 15 800 | ||
| 7 | Улгий | Баян-Улгий | 27 855 | 17 | Зуунехараа | Селенге | 15 000 | ||
| 8 | Баянхонгор | Баянхонгор | 26 252 | 18 | Чингіс | Хентій | 14 800 | ||
| 9 | Арвайхеер | Уверхангай | 25 622 | 19 | Зуунмод | Туве | 14 568 | ||
| 10 | Улаангом | Увс | 21 406 | 20 | Баруун-Урт | Сухе-Батор | 12 994 | ||