Хасіна Джалал
| Хасіна Джалал | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 20 століття  Бадахшан |
| Країна |  Афганістан |
| Діяльність | активістка |
| Alma mater | Джамія-Міллія-Ісламія, Університет Північної Айовиd і Американський університет Афганістануd |
| Знання мов | пушту, урду, англійська і турецька |
| Нагороди | |
Хасіна Джалал (англ. Hasina Jalal) — активістка прав жінок в Афганістані. У 2014 році стала лауреаткою премії N-Peace[en].
Хасіна Джалал вивчала економічні та політичні науки в індійському університеті Джамія-Міллія-Ісламія.[1] Отримала ступінь магістра ділового адміністрування в Американському університеті Афганістану[en] та продовжила навчання в галузі жіночих та ґендерних студій в Університеті Північної Айови[en] як стипендіатка Фулбрайта.[2] Джалал брала участь у заснуванні та управлінні кількома неурядовими організаціями, включаючи англ. Afghanistan Women Empowerment and Capacity Building Centre (Афганістанський центр розширення прав, можливостей і спроможностей жінок), South Asian Female Alliance on Women's Economic, Social, and Cultural Rights (Південно-Азійський жіночий альянс з питань економічних, соціальних та культурних прав жінок), National Association of Afghanistan Civil Society (Національна асоціація громадянського суспільства Афганістану) та South Asian Women's Coalition for Cooperation (Південно-Азійська жіноча коаліція за співпрацю).[3]
Хасіна Джалал є лауреаткою численних регіональних та міжнародних нагород та відзнак. Asian Rural Women’s Coalitions (Азійські сільські жіночі коаліції, ARWC) відзначили її зусилля з нагородою «Вшанування 100 азійських жінок» у 2012 році.[4] У 2014 році шляхом публічного голосування Джалал отримала N-Peace Award[en] від Азійсько-Тихоокеанського офісу ПРООН та спеціального радника Генерального секретаря ООН з Університету миру, за свої зусилля щодо забезпечення гендерної рівності, прав людини, розширення прав і можливостей жінок, і демократії в Афганістані.[5][6][7] У 2016 році вона виграла «Глобальну жіночу нагороду за лідерство».[8][9] У 2017 році Всесвітній конгрес з прав людини нагородив її «Всесвітньою премією супердосягнень».[3] У 2020 році вона отримала нагороду «Знамениті жінки, які створюють кращий світ для всіх» Жіночого економічного форуму, а також шляхом публічного голосування увійшла до списку «45 найвпливовіших афганських жінок».[10][2][11] Хасіна Джалал вільно володіє перською, пушту, англійською, турецькою та хінді/урду. Вона також працювала в уряді Афганістану та викладала економіку в кількох університетах у Кабулі.
- ↑ Hasina Jalal. Biruni Institute. 16 грудня 2019. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020. [Архівовано 2020-10-23 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Hasina Jalal. Rumi Awards. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
- ↑ а б Hasina Jalal. N-PEACE. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
- ↑ UNI Fulbright scholar empowering Afghan women. insideuni.uni.edu (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 5 листопада 2020. [Архівовано 2020-11-04 у Wayback Machine.]
- ↑ UNDP celebrates Asian women leaders and their male allies for building peace. UNDP in Asia and the Pacific (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 22 жовтня 2020. [Архівовано 2022-07-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Hasina Jalal Wins 2014 N-Peace Award. South Asia Democratic Forum. 6 листопада 2014. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
- ↑ Young Afghan activist wins UNDP peace award. UNAMA (англ.). 2 червня 2014. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ Hasina Jalal wins Global Women Leadership award Archives. The Khaama Press News Agency. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
- ↑ AFGHANISTAN: Young Afghan activist Hasina Jalal wins Global Women Leadership award. Community Supported Film. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
- ↑ 45 Most Influential Afghan Women 2021 (англ.), процитовано 28 січня 2021
- ↑ SADF (7 жовтня 2020). Afghan Women Heroes - Rumi awards. SADF (амер.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
