Хата (значення)
Зовнішній вигляд
- Хата — «сільський одноповерховий житловий будинок; внутрішнє житлове приміщення такого будинку».[1]
- Українська хата
- Курна хата
- Рублена хата
- Хата-читальня — заклад на селі в перші роки Радянської влади, призначений для проведення політико-виховних та культосвітніх заходів[2].
- Хатка на курячій лапці — фольклорна назва маленької вбогої хатки, зокрема, житла Баби-Яги.
- Боброва хатка — споруда бобрів
- Хата-лабораторія — лабораторія колгоспної дослідної станції в СРСР[2].
- Хата — розмовне позначення квартири в багатоквартирному будинку[2].
- Дядькова (Іванова) хата — народні назви в'язниці[3].
- Хатина — невелика вбога або стара хата.
- «Хата» — український літературно-художній альманах, виданий 25 лютого 1860 в Петербурзі
- «Хата» — всеукраїнська газета
- «Хата» — ілюстрований місячник, що виходив у Вінніпезі 1911—1912 рр.
- Українська хата (значення)
- «Рідна Хата» — історичне просвітнє товариство на Холмщині, Підляшші (1920—1940 р.р.) та Берестейщині (до 1930 р.)
- Руска Хата — кілька друкованих видань
- Хата на Пріорці — відділення Музею Тараса Шевченка
- «Весела хата» — український комедійний телесеріал
- «Пузата хата» — торгова марка
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ а б в Хата // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Хата // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 616—617. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 22 травня 2017.