Хвощеподібні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хвощеподібні
Період існування: Девонський період-сучасність
385-0 млн років тому
Хвощ польовий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Підклас: Equisetidae
Порядки
Синоніми

Sphenopsida

Вікісховище: Equisetopsida

Хвощеподібні[1] або еквізетофіти (Equisetopsida) — клас судинних рослин. До сучасних хвощеподібних належить один порядок.

До хвощеподібних належать як трав'янисті вимерлі і сучасні рослини зі стеблом довжиною від декількох сантиметрів до декількох метрів, так і деревоподібні вимерлі форми, що досягали 15 м висоти і діаметра стовбура 50 см. Листки у рослини дрібні, дуже редуковані, з однією серединною жилкою, зрослись біля основи. Всі сучасні хвощеподібні — рівноспорові рослини. Гаметофіти одностатеві, зрідка двостатеві. Сперматозоїди багатоджгутикові.

У життєвому циклі переважає нестатеве покоління. Спорофіт (нестатеве покоління) — багаторічні трав'янисті рослини, вегетативне тіло утворене кореневищем з коренями і надземними пагонами; є асиміляційні пагони, де відбувається фотосинтез, а у хвоща польового є ще спороносні пагони бурого кольору. Спори містяться у спорангіях, що зібрані в колоски і розташовані на кінцях спороносних пагонів. Гаметофіт — самостійно існуючі рослини у вигляді зелених пластинок з різоїдами, на яких розвиваються статеві органи і статеві клітини.

Значення хвощів у природі та житті людини

[ред. | ред. код]

Є біоіндикаторами кислотності ґрунту. Якщо їх дуже багато, треба проводити вапнування.

Участь хвощів у рослинному покриві дуже мала, хоча їхні предки були велетенськими рослинами (каламофіти досягали 10-20 метрів висоти) й утворювали великі ліси, є злісними бур'янами, завдяки високій плодючості.

Хвощ польовий є лікарською (літні пагони використовують як кровоспинний та сечогінний засіб), їстівною (молоді літні пагони, кореневища та бульбочки у відвареному вигляді), фарбувальною (для забарвлення хутра у сіро-жовтий колір) рослиною. Знаходить він застосування і у ветеринарії (для загоювання ран).

Використовують для чищення металевого посуду, а також полірування деревини.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Клас містить один сучасний та два вимерлих порядки:

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Жизнь растений в 6 т / Гл. ред. Ал. А. Фёдоров. — М. : Просвещение, 1978. — Т. 4. — 447 с. — 300 000 прим.
  • Тимонин А. К., Филин В. Р. Кн. 1 // Систематика высших растений: учебник для студентов высших учебных заведений. В 2 кн. — М. : Академия, 2009. — 320 с. — 2500 прим.