Хета
| Хета | |
|---|---|
 | |
| 70°10′15″ пн. ш. 95°47′09″ сх. д. / 70.170972222222° пн. ш. 95.785938888889° сх. д. | |
| Витік | злиття річок Аян та Аяклі, плато Путорана[1] |
| • координати | 70°10′15″ пн. ш. 95°47′9″ сх. д. / 70.17083° пн. ш. 95.78583° сх. д. |
| • висота, м | 82 м[1] |
| Гирло | річка Хатанга (за 227 км від гирла), селище Хрести[2] |
| • координати | 71°54′58.57″ пн. ш. 102°5′50.97″ сх. д. / 71.9162694° пн. ш. 102.0974917° сх. д. |
| • висота, м | 1,0 м[2] |
| Похил, м/км | 0,13 м/км |
| Басейн | Хатанга → Хатангська затока → Море Лаптєвих |
| Країни: |  Росія• Красноярський край |
| Прирічкові країни: | Росія • Красноярський край |
| Регіон | Красноярський край[3] Таймирський район |
| Довжина | 604 км[4][5] |
| Площа басейну: | 100000 км²[4][5] |
| Середньорічний стік | 1370 м³/с (у гирлі)[5] |
| Притоки: | Boganidad, Маймеча, Ayaklid, Alekseyad, Mongnond і Ebenkid |
 | |
Хета (рос. Хета) — річка у Східному Сибіру, на Крайній Півночі Росії, протікає по території Таймирського Долгано-Ненецького району Красноярського краю. Зливаючись з правою твірною, річкою Котуй, утворює річку Хатанга[4]. Належить до водного басейну річки Хатанги → моря Лаптєвих.
Річка бере свій початок на плато Путорана при злитті двох річок: лівої твірної Аян та правої — Аяклі, на висоті 82 м над рівнем моря[1]. На всій протяжності річища Хета-Аян тече, в основному, на північний схід, у звивистому руслі. Долина в межах плато відносно вузька до 500—1500 м. При виході із плато, річка тече по Північно-Сибірській низовині, у широкій заболоченій долині, при цьому русло повертає на захід, а після впадіння Нижнього Холукена — на північ-північний схід. Після гирла Летов'є повертає на схід, а після гирла Боярки знову повертає на північний схід. Зливається з правою твірною, річкою Котуй на висоті в 1,0 м над рівнем моря[2], утворює річку Хатангу, за 227 км від її гирла. Протікаючи по Північно-Сибірській низовині, русло річки петляє, розбивається на рукави, утворюючи численні острови. В середній течії велика кількість перекатів, а в нижній — озер.
Довжина річки 604 км. Від витоку (69°20′12″ пн. ш. 93°33′30″ сх. д. / 69.33667° пн. ш. 93.55833° сх. д., висота 465 м) лівої складової Аян (довжина 181 км), яка витікає з озера Аян — 785 км, а від витоку Маймечи (650 км) до гирла Хети — 793 км. Площа басейну 100000 км². Повне падіння рівня русла Хети від витоку до гирла становить 81 м, що відповідає середньому похилу русла — 0,13 м/км, від витоку Аян до гирла Хети — повне падіння становить 464 м, що відповідає середньому похилу русла — 0,59 м/км.
Швидкість течії міняється в залежності від рельєфу, і коливається від 0,8-1,2 м/с, місцями 2,0-2,2 м/с — у гірській місцевості плато, до 0,4-0,6 м/с, місцями до 0,7-0,8 м/с — на рівнині (середня та нижня течія). Ширина русла у верхній течії доходить до 98-120 м, місцями до 210—335 м, при глибині до 1,3-1,5 м, місцями до 2,0-2,4 м. В середній течії ширина доходить до 250—560 м, місцями до 790—875 м, при глибині — 1,4-4,3 м. В нижній течії ширина коливається від 540—855 до 1490 м, при глибині — до 2,0-4,5 м, в гирлі до 9,0-10,0 м. Дно русла складається із твердих ґрунтових порід, місцями кам'янисте — у верхів'ї, в середній та нижній течії — в основному піщане[6].
Замерзає у кінці вересня — на початку жовтня, розкривається в кінці травня — на початку червня. Живлення змішане, з переважанням снігового. Середньорічна витрата води, у гирлі — близько 1370 м³/с.
Річка Хета приймає близько однієї сотні приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 28, понад 100 км — 11 (від витоку до гирла):[7]
| Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну, (км²) | Відстань від гирла Хети, (км) | Витрата води,(м³/с) |
|---|---|---|---|---|
| Аян[8] | ||||
| → Великий Хона-Макіт | 78 | 1810 | 777 (173) | |
| → Калтами | 68 | 2870 | 720 (116) | |
| ← Холокіт (Сюкта) | 112 | 1980 | 690 (86) | |
| ← Дакіт | 63 | 585 | 677 (73) | |
| ← Хукелче | 75 | 1020 | 662 (58) | |
| → Муниль | 76 | 1730 | 630 (26) | |
| Хета[9] | ||||
| → Аян | 181 | 15900 | 604 | |
| ← Аяклі | 166 | 9520 | 604 | |
| → Букатий | 57 | 618 | 525 | |
| → Намакан | 70 | 1520 | 493 | |
| → Волочанка (Волосянка) | 165 | 2800 | 415 | |
| → Летов'є | 59 | 679 | 413 | |
| → Бархатовка | 74 | 354 | 403 | |
| → Мюкчуке (Лаптукова) | 105 | 1250 | 389 | |
| → Боганида | 366 | 10700 | 374 | |
| ← Льодяна | 150 | 1750 | 327 | |
| → Урдах | 51 | 273 | 297 | |
| ← Боярка | 56 | 7470 | 278 | |
| → Алексея | 62 | 347 | 224 | |
| ← Велика Романиха | 218 | 5060 | 218 | |
| → Трафимова | 86 | 481 | 179 | |
| ← Маймеча (Ведмежа) | 650 | 26500 | 143 | 285 [1] |
| → Великий Рисків | 51 | 325 | 117 | |
| → Горіла | 130 | 1080 | 102 | |
| ← Копке | 80 | 571 | 89 | |
| → Велика Расомашья | 167 | 1720 | 69 | |
| ← Булун | 62 | 344 | 43 | |
| → Мала Расомашья | 79 | 553 | 23 | |
Русло Хети всіяне великою кількістю островів, найбільші із них розташовані в нижній течії (від витоку до гирла): Песцьовий (24 км²), Тундровий (3,2 км²), Обрєзной (2,5 км²), Петра-Ари (1,5 км²), Ладейський (8,7 км²), Багнан (13,5 км²), Рижков (7,5 км²), Орелах (7,8 км²), Совхозний (8,0 км²), Байкалов (5,0 км²).[6]
Басейн і береги річки малозаселені. На берегах розташовані кілька невеликих населених пункти, споруди (бараки) зимників та мисливські будиночки (від витоку до гирла): селища Камінь (нежиле), Волочанка, Катирик, Хета, Нова, навпроти гирла, на правому березі річки Котуй — селище Хрести.
- ↑ а б в Аркуш карти R-46-71,72 Вершина 906,9. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1982 р. (рос.), витік Хети, квадрат: 04х90
- ↑ а б в Аркуш карти R-48-I,II Хатанга. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1986 р. (рос.), гирло Хети, квадрат: 00х84
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б в Річка Хета / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ а б в Річка Хета // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ а б Maps for the world / Карти всього світу [Архівовано 15 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Дані державного водного реєстру Російської Федерації (рос.)
- ↑ Валідатор водних об'єктів річки Аян. [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано: 2016-03-10 (рос.)
- ↑ Валідатор водних об'єктів річки Хети. [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано: 2016-03-10 (рос.)
)/R46-071,072%20%20%20-82.jpg){kind=link}
- Річка Хета // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Хета / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Фото річки Хети на Panoramio.com (від витоку до гирла): 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
- Maps for the world / Карти всього світу (рос.)