Хміль Іван Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Сергійович Хміль
Народився16 жовтня 1923(1923-10-16)
Старі Шепеличі, Іванківський район, Київська округа, Київська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер6 лютого 2003(2003-02-06) (79 років)
Київ, Україна
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьісторик
Alma materФакультет міжнародних відносин Київського університету (1951)
Галузьісторія
ЗакладІнститут історії України НАН України
Науковий ступіньдоктор історичних наук (1976)
Відомі учніЛукаш Ольга Іванівна
Аспіранти, докторантиЛукаш Ольга Іванівна
Нагороди
Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»

Іван Сергійович Хміль (16 жовтня 1923, Старі Шепеличі — 6 лютого 2003, Київ) — дослідник історії міжнародних відносин і національно-визвольного руху після Другої світової війни, української дипломатії. Заслужений діяч науки УРСР (з 1982 року).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 16 жовтня 1923 року у селі Старих Шепеличах Чорнобильського району Київської області. Учасник німецько-радянської війни, офіцер-ракетник. Нагороджений бойовими орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни І та II ступеня, медалями «За оборону Сталінграда» та іншими.

У 1951 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету, після чого до 1956 року працював журналістом редакції газети «Радянська Україна». У 19561960 роках — аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС. У 1960 році, під керівництвом І. М. Земськова і В. М. Кулакова, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Зовнішньополітична діяльність Української РСР за утвердження Радянської влади (1917—1920 рр.)».

У 19601965 роках — головний редактор видавництва АН УРСР, заступник головного вченого секретаря Президії АН УРСР, учений секретар Секції суспільних наук АН УРСР. Одночасно з 1963 року — старший науковий співробітник відділу нової та новітньої історії, з 1964 року — виконувач обов'язків завідувача відділу історії країн Сходу Інституту історії АН УРСР.

У 19651971 роках — співробітник Секретаріату ООН. У 19761978 роках — завідувач відділу країн зарубіжного Сходу, у 19781989 роках — завідувач відділу зарубіжної історіографії, з 1990 року — провідний науковий співробітник-консультант відділу української революції та громадянської війни Інституту історії АН УРСР. У 1976 році захистив докторську дисертацію на тему: «Антикомунізм в соціально-економічному і політичному житті США (1945—1975)».

Був членом делегацій України на 28-й (1973), 36-й (1981) і 38-й (1983) сесіях Генеральної Асамблеї ООН, представником України на XVII сесії Соціальної комісії ООН (1982) і представником України в Комісії ООН з правах людини (19831985).

Помер в Києві 6 лютого 2003 року.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Историография истории Украинской ССР. — Київ, 1986 (укр.), 1987 (рос.) (у співавторстві);
  • За освобождение Юга Африки. — Київ, 1976;
  • Антикомунізм у соціально-економічному і політичному житті США. — Київ, 1975 (у співавторств);
  • Дипломатична діяльність Української РСР (1917—1920). — Київ, 1962.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Хміль Іван Сергійович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.293-294