Ходаковські
Ходаковські | |
---|---|
Доленга | |
Опис герба: У лазуровому щиті, увінчана золотим, при широких кінцях, хрестом срібна підкова, супроводжувана всередині такою ж перекинутою стрілою. Щит увінчаний Дворянським коронованим шоломом. Нашоломник: чорне крило шуліки, пронизане в пояс срібною стрілою. Намет: праворуч лазуровий з сріблом, ліворуч — лазуровий з золотом | |
Родоначальник: | Василь Малькевич |
Період: | 1570-нині |
Місце походження: | Заушшя |
Маєтки: | Ходаки |
Ходаковські або Малкевич-Ходаковські гербу Доленга[a] (пол. Chodakowscy, рос. Ходаковские) — давній боярський, шляхетський, а пізніше також дворянський рід відомий з XVI ст., який походив від власників села Ходаки в Київському воєводстві.
Першим відомим предком Ходаковських був господарський зем'янин Василь Малькевич, що згадується з 1569 року.
4 лютого 1570 — Король Польський Сигізмунд ІІ Август «за військову, господарську земську службу»[1] підтвердив йому, а також представникам родин Меленєвських, Багриновських, Каленських та Білошицьких їхні шляхетські права.
Василь Малькевич залишивши після себе дітей Василя I — бездітного, Павла-Мирука, Василя II і Демида-Данила Ходаковських, від Мирука пішла гілка Мируковичів-Ходаковських, від Василя II пішла гілка Малькевичів-Ходаковських, від Демида-Данила пішла гілка Демидовичів-Ходаковських.
На початку XIX ст. Ходаковські були внесені в шосту частину Родовідної книги Волинської губернії, а гілка Малькевич-Ходаковських в першу.
- Сигізмунд Август 4 лютого 1570, у Варшаві
- Стефан Баторій 10 серпня 1576 року, у Варшаві
- Сигізмунд III 3 червня 1589, в Бресті
- Владислав IV 27 лютого 1635 року, у Варшаві
- Ян ІІ Казимир
- Міхал Корибут Вишневецький
- Василь Малкович († після 1573) — господарський дворянин[2], київський дружинник.[3] В середині XVI ст. в своєму селі Ходаки разом з Василем Митковичем Меленевичем, Богданом Єсковичем та Іваном Юревичем Багриновичем організували зем'янську колонію.[3] Брав участь у складі делегації до Києва в обороні прав зауських бояр.[3] 4 лютого 1570 р. отримав привілей на Ходаковщину[b], яку в 1573 р. розділив між синами.[5]
- Василь І — помер бездітним. В 1577 р. продав свою п'яту частину Ходаків Єльцям.[3]
- Павло Мірук
- Василь
- Гаврило
- Гордій († після 1646)
- Григорій († після 1646)
- Демид
- Василь ІІ
- Маркіян
- Федір († після 1646)
- Онуфрій[6]
- Корній († після 1646) — 13 лютого 1635 р. на Генеральному сеймі в Варшаві разом з іншими зауськими шляхтичами подав чолобитну королю Владиславу IV Вазі.[2]
- Роман († після 1646)
- Йосип († після 1646)
- Григорій († після 1646)
- Іван († після 1646)
- Федір († після 1646)
- Федір
- Іван
- Опанас
- Наум
- Степан († після 1646)
- Олексій († після 1646)
- Василь († після 1646)
- Стецько-Степан († після 1646)
- Михайло
- Павло
- Маркіян
- Демид-Данило
- Семен
- Григорій
- Федір († після 1646)
- Фома (Томаш) — в 1689 р. в Києві подав маніфест в якому було вказано що в 1648 р. козаки спалили родову маєтність Ходаки з усіма документами, і в тому числі привілеєм на шляхетство.[5]
- Григорій
- Олександр
- Маріанна
- Фома (Томаш) — в 1689 р. в Києві подав маніфест в якому було вказано що в 1648 р. козаки спалили родову маєтність Ходаки з усіма документами, і в тому числі привілеєм на шляхетство.[5]
- Іван († після 1646)
- Роман († після 1646)
- Богдан († після 1646)
- Федір († після 1646)
- ↑ Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Т. 1: Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский / Составил Н. И. Теодорович. — Почаев, 1888. — 440 с.
- ↑ а б в Лаврське село Чоповичі: історія фальшивого дворянства
- ↑ а б в г Заушська шляхта в кінці XV-XX ст. Рід Митковичів-Меленевських
- ↑ РІД НЕМИРИЧІВ У ШЛЯХЕТСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ВОЄВОДСТВА: майновий статус і політична діяльність (XVI — середина XVII ст.)
- ↑ а б Adam Boniecki. Herbarz polski. Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. T. 3
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Архив Юго-западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов [в 35 тт..] — Ч. 7. — Т. І: Акты о заселении Юго-Западной России. — К., 1886. — 746 с.
- ↑ Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Генеалогія та геральдика. Збірка наукових праць / Відп. ред. Г.В. Боряк; Упорядник: В.В. Томазов. — К.: НАН України, Інститут історії України, 2014. — Число 24. — 223с.
- Архів Південно-Західної Росії т.1 — 1867 р.
- Северин Уруський: Родзіна «Герби шляхти Польської» т. I і т. II — 1904 р.
- Корона Польська при злотій вольності т. II-1738
- Каспар Несецький «Гербовник Польський» т. III −1839 р.
- Гербовник Царства Польського. Herbarz Królestwa Polskiego. Warszawa, 1853. Cz. 1-2. [Видання двомовне, російською та польською мовами; містить малюнки 246 гербів, їх опис; при кожному гербі перелік родів, його вживають, короткі відомості про родоначальників родин, але без родоводів; видання не закінчено.]
- Список дворян Волинської губернії Видано в м. Житомир, 1906 рік
- Гербовник дворянських родів Царства Польського частина 1
- Історико — статистичний опис церков і парафій волинської єпархії стор. 386—387 — упорядник Теодорович Н. И. — Почаїв, 1888 рік.
- S. J. Starykoń-Kasprzycki, M. Dmowski, Polska encyklopedia szlachecka T.IV s.350