Очікує на перевірку

Ходаковські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ходаківські)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ходаковські
Доленга
Опис герба: У лазуровому щиті, увінчана золотим, при широких кінцях, хрестом срібна підкова, супроводжувана всередині такою ж перекинутою стрілою. Щит увінчаний Дворянським коронованим шоломом. Нашоломник: чорне крило шуліки, пронизане в пояс срібною стрілою. Намет: праворуч лазуровий з сріблом, ліворуч — лазуровий з золотом

Родоначальник: Василь Малькевич
Період: 1570-нині
Місце походження: Заушшя
Маєтки: Ходаки

Ходаковські або Малкевич-Ходаковські гербу Доленга[a] (пол. Chodakowscy, рос. Ходаковские) — давній боярський, шляхетський, а пізніше також дворянський рід відомий з XVI ст., який походив від власників села Ходаки в Київському воєводстві.

Походження

[ред. | ред. код]

Першим відомим предком Ходаковських був господарський зем'янин Василь Малькевич, що згадується з 1569 року.

4 лютого 1570 — Король Польський Сигізмунд ІІ Август «за військову, господарську земську службу»[1] підтвердив йому, а також представникам родин Меленєвських, Багриновських, Каленських та Білошицьких їхні шляхетські права.

Василь Малькевич залишивши після себе дітей Василя I — бездітного, Павла-Мирука, Василя II і Демида-Данила Ходаковських, від Мирука пішла гілка Мируковичів-Ходаковських, від Василя II пішла гілка Малькевичів-Ходаковських, від Демида-Данила пішла гілка Демидовичів-Ходаковських.

На початку XIX ст. Ходаковські були внесені в шосту частину Родовідної книги Волинської губернії, а гілка Малькевич-Ходаковських в першу.

Привілеї

[ред. | ред. код]

Родова схема

[ред. | ред. код]
  • Василь Малкович († після 1573) — господарський дворянин[2], київський дружинник.[3] В середині XVI ст. в своєму селі Ходаки разом з Василем Митковичем Меленевичем, Богданом Єсковичем та Іваном Юревичем Багриновичем організували зем'янську колонію.[3] Брав участь у складі делегації до Києва в обороні прав зауських бояр.[3] 4 лютого 1570 р. отримав привілей на Ходаковщину[b], яку в 1573 р. розділив між синами.[5]
    • Василь І — помер бездітним. В 1577 р. продав свою п'яту частину Ходаків Єльцям.[3]
    • Павло Мірук
      • Василь
      • Гаврило
        • Гордій († після 1646)
        • Григорій († після 1646)
      • Демид
    • Василь ІІ
      • Маркіян
        • Федір († після 1646)
          • Онуфрій[6]
        • Корній († після 1646) — 13 лютого 1635 р. на Генеральному сеймі в Варшаві разом з іншими зауськими шляхтичами подав чолобитну королю Владиславу IV Вазі.[2]
        • Роман († після 1646)
        • Йосип († після 1646)
          • Ралівон[6]
          • Веремій[6]
          • Леон[6]
          • Никифор[6]
        • Григорій († після 1646)
        • Іван († після 1646)
      • Федір
        • Григорій († після 1646)
        • Петро († після 1646)
        • Йосип († після 1646)
        • Герасим († після 1646)
        • Іван († після 1646)
          • Григорій[6]
          • Іван[6]
          • Андрій[6]
        • Роман († після 1646)
          • Василь[6]
          • Михайло[6]
        • Суприм († після 1646)
          • Тимофій[6]
          • Михайло[6]
        • Максим († після 1646)
        • Мелешко († після 1646)
      • Іван
      • Опанас
        • Яцентій († після 1646)
        • Ністрат († після 1646)
          • Микола[6]
          • Олександр[6]
        • Гапон († після 1646)
        • Іван († після 1646)
        • Опанас († після 1646)
        • Дем'ян († після 1646)
      • Наум
        • Степан († після 1646)
        • Олексій († після 1646)
        • Василь († після 1646)
        • Стецько-Степан († після 1646)
      • Михайло
      • Павло
        • Кузьма († після 1646)
        • Фома (Томаш) († після 1646)
        • Тимофій († після 1646)
        • Дем'ян († після 1646)
    • Демид-Данило
      • Семен
        • Свірид († після 1646)
          • Тиміш-Тимофій[6]
        • Григорій († після 1646)
        • Кирик-Корній († після 1646) — в 1632 р. виступав свідком в овруцькому суді у справі про крадіжку меду з бортів селян пана Липлянського та дворян Ходаковських і Каленських.[2][7]
      • Григорій
        • Федір († після 1646)
          • Фома (Томаш) — в 1689 р. в Києві подав маніфест в якому було вказано що в 1648 р. козаки спалили родову маєтність Ходаки з усіма документами, і в тому числі привілеєм на шляхетство.[5]
            • Григорій
            • Олександр
            • Маріанна
        • Іван († після 1646)
        • Роман († після 1646)
        • Богдан († після 1646)

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. Також існувала гілка роду Ходаковських-Малькевичів яка використовувала герб Сас.
  2. Разом з Заболоцьким островом.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Т. 1: Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский / Составил Н. И. Теодорович. — Почаев, 1888. — 440 с.
  2. а б в Лаврське село Чоповичі: історія фальшивого дворянства
  3. а б в г Заушська шляхта в кінці XV-XX ст. Рід Митковичів-Меленевських
  4. РІД НЕМИРИЧІВ У ШЛЯХЕТСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ВОЄВОДСТВА: майновий статус і політична діяльність (XVI — середина XVII ст.)
  5. а б Adam Boniecki. Herbarz polski. Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. T. 3
  6. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Архив Юго-западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов [в 35 тт..] — Ч. 7. — Т. І: Акты о заселении Юго-Западной России. — К., 1886. — 746 с.
  7. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Генеалогія та геральдика. Збірка наукових праць / Відп. ред. Г.В. Боряк; Упорядник: В.В. Томазов. — К.: НАН України, Інститут історії України, 2014. — Число 24. — 223с.

Література

[ред. | ред. код]
  • Архів Південно-Західної Росії т.1 — 1867 р.
  • Северин Уруський: Родзіна «Герби шляхти Польської» т. I і т. II — 1904 р.
  • Корона Польська при злотій вольності т. II-1738
  • Каспар Несецький «Гербовник Польський» т. III −1839 р.
  • Гербовник Царства Польського. Herbarz Królestwa Polskiego. Warszawa, 1853. Cz. 1-2. [Видання двомовне, російською та польською мовами; містить малюнки 246 гербів, їх опис; при кожному гербі перелік родів, його вживають, короткі відомості про родоначальників родин, але без родоводів; видання не закінчено.]
  • Список дворян Волинської губернії Видано в м. Житомир, 1906 рік
  • Гербовник дворянських родів Царства Польського частина 1
  • Історико — статистичний опис церков і парафій волинської єпархії стор. 386—387 — упорядник Теодорович Н. И. — Почаїв, 1888 рік.
  • S. J. Starykoń-Kasprzycki, M. Dmowski, Polska encyklopedia szlachecka T.IV s.350