Хода Леонід Олексійович
Леонід Хода Леонід Олексійович Хода | |||||
---|---|---|---|---|---|
![]() | |||||
Загальна інформація | |||||
Народження | 29 серпня 1975 (49 років) Закарпатська область, Українська РСР, СРСР ![]() | ||||
Національність | українець | ||||
Alma Mater | Київський інститут сухопутних військ | ||||
Військова служба | |||||
Роки служби | 1998—2004, 2014 — т. ч. | ||||
Приналежність | ![]() | ||||
Вид ЗС | ![]() | ||||
Війни / битви | |||||
Командування | |||||
| |||||
Нагороди та відзнаки | |||||
Леонід Олексійович Хода (нар. 29 серпня 1975, Закарпатська область) — український військовослужбовець, полковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022).
1998 року закінчив Київський інститут Сухопутних військ за спеціальністю «танкіст-інженер»[1].
Потім проходив військові курси з підвищення кваліфікації. Брав участь у міжнародних навчаннях. Дослужився до начальника штабу, але 2004 року звільнився через скорочення армії.
Після звільнення зі Збройних Сил України створив свою будівельну компанію, мав міжнародні замовлення, та почав працювати за кордоном.
З початком Революції гідності повернувся в Україну.
Після початку російської агресії на сході України у 2014 році повернувся до складу Збройних Сил України, де брав участь у формуванні 4-го батальйону територіальної оборони «Закарпаття», який згодом увійшов до складу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Починав із заступника командира батальйону, потім став командиром батальйону, потім заступником командира 128 бригади.
За період 2014—2016 років разом з підпорядкованим батальйоном перебував у Станиці Луганській, аеропорту Донецька та Маріуполі. Всі вісім років постійно перебував в зоні АТО/ООС[2].
До 2020 року — заступник командира 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. З 19 вересня 2020 року — командир 1-ї окремої танкової Сіверської бригади[2]
Під час російського вторгнення в Україну 2022 року стримував наступ противника в Чернігівській області. За період війни під його командуванням було знищено понад 50 бойових машин та особовий склад противника[3].
Після Чернігівської області брав участь у боях на Запоріжжі, в Кураховому, Сєвєродонецьку та Лисичанську[2].
В серпні 2024 року передав командування 1 ОТБр підполковнику Олегу Могульскому[4][5].
- звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (10 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6];
- почесний громадянин міста Чернігова (21 вересня 2022)[7][8].
- полковник (на 10.03.2022);
- підполковник (на 19.09.2020).
- ↑ В. Дем'яненко, О. Уретій. Перед кожним воїном бригади я схиляю голову, мені за честь воювати з такими людьми — комбриг Леонід Хода // АрміяInform. — 2023. — 20 лютого.
- ↑ а б в Герої Чернігівщини
- ↑ Президент вручив нагороди військовим та членам родин загиблих захисників, яким присвоєно звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 29 квітня.
- ↑ Новим командиром 1-ї окремої танкової Сіверської бригади став підполковник Олег Могульський. // Автор: Вікторія Горнова. 03.08.2024, 12:49
- ↑ В 1 окремій танковій Сіверській бригаді новий комбриг: ним став бойовий офіцер (фото). // Автор: Олексій Руденко. 03.08.2024, 23:14
- ↑ Указ Президента України від 10 березня 2022 року № 122/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Командувач оперативного командування «Північ» Віктор Ніколюк отримав відзнаку «Почесний громадянин Чернігова» // АрміяInform. — 2022. — 1 жовтня.
- ↑ Рішення Чернігівської міської ради від 21 вересня 2022 року № 21/VIII-2 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чернігова» полковнику ЗСУ Ході Л. О.».
- Полковники (Україна)
- Народились 29 серпня
- Народились 1975
- Уродженці Закарпатської області
- Військовики 128-ї гірсько-піхотної бригади
- Військовики 1-ї окремої гвардійської танкової бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Почесні громадяни Чернігова
- Учасники боїв за Чернігів