Перейти до вмісту

Хода Леонід Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леонід Хода
Леонід Олексійович Хода
 Полковник
Загальна інформація
Народження29 серпня 1975(1975-08-29) (49 років)
Закарпатська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнець
Alma MaterКиївський інститут сухопутних військ
Військова служба
Роки служби1998—2004, 2014 — т. ч.
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Війни / битви
Командування
?—2020
 128 ОГПБр, заст. командира
2020—2024
 1 ОТБр, командир
Нагороди та відзнаки
Герой України

Леонід Олексійович Хода (нар. 29 серпня 1975, Закарпатська область) — український військовослужбовець, полковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022).

Життєпис

[ред. | ред. код]

1998 року закінчив Київський інститут Сухопутних військ за спеціальністю «танкіст-інженер»[1].

Потім проходив військові курси з підвищення кваліфікації. Брав участь у міжнародних навчаннях. Дослужився до начальника штабу, але 2004 року звільнився через скорочення армії.

Після звільнення зі Збройних Сил України створив свою будівельну компанію, мав міжнародні замовлення, та почав працювати за кордоном.

З початком Революції гідності повернувся в Україну.

Після початку російської агресії на сході України у 2014 році повернувся до складу Збройних Сил України, де брав участь у формуванні 4-го батальйону територіальної оборони «Закарпаття», який згодом увійшов до складу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Починав із заступника командира батальйону, потім став командиром батальйону, потім заступником командира 128 бригади.

За період 2014—2016 років разом з підпорядкованим батальйоном перебував у Станиці Луганській, аеропорту Донецька та Маріуполі. Всі вісім років постійно перебував в зоні АТО/ООС[2].

До 2020 року — заступник командира 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. З 19 вересня 2020 року — командир 1-ї окремої танкової Сіверської бригади[2]

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року стримував наступ противника в Чернігівській області. За період війни під його командуванням було знищено понад 50 бойових машин та особовий склад противника[3].

Після Чернігівської області брав участь у боях на Запоріжжі, в Кураховому, Сєвєродонецьку та Лисичанську[2].

В серпні 2024 року передав командування 1 ОТБр підполковнику Олегу Могульскому[4][5].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Військові звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В. Дем'яненко, О. Уретій. Перед кожним воїном бригади я схиляю голову, мені за честь воювати з такими людьми — комбриг Леонід Хода // АрміяInform. — 2023. — 20 лютого.
  2. а б в Герої Чернігівщини
  3. Президент вручив нагороди військовим та членам родин загиблих захисників, яким присвоєно звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 29 квітня.
  4. Новим командиром 1-ї окремої танкової Сіверської бригади став підполковник Олег Могульський. // Автор: Вікторія Горнова. 03.08.2024, 12:49
  5. В 1 окремій танковій Сіверській бригаді новий комбриг: ним став бойовий офіцер (фото). // Автор: Олексій Руденко. 03.08.2024, 23:14
  6. Указ Президента України від 10 березня 2022 року № 122/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
  7. Командувач оперативного командування «Північ» Віктор Ніколюк отримав відзнаку «Почесний громадянин Чернігова» // АрміяInform. — 2022. — 1 жовтня.
  8. Рішення Чернігівської міської ради від 21 вересня 2022 року № 21/VIII-2 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чернігова» полковнику ЗСУ Ході Л. О.».