Хоменко Іван Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Антонович Хоменко
Народження17 лютого 1923(1923-02-17)
Черкаський район, Україна
Смерть1 січня 2006(2006-01-01) (82 роки)
Харків, Україна
ПохованняКрасноград
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силРВСП
Роки служби(19411975)
Звання Полковник
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден «Знак Пошани» Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ» Медаль «50 років перемоги у ВВВ»

Іван Антонович Хоменко[1]  (17 лютого 1923, село Степанки, тепер Черкаський район, Черкаська область — 1 січня 2006 Красноград Харківська область) — радянський військовик, полковник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Закінчив 10 класів Хацківської середньої школи і вчительські курси. Працював учителем середньої школи в смт. Старобешеве Сталінської області.

У Червоній армії з серпня 1941 року. Закінчив Омський артилерійське училище в 1942 році. У діючій армії з листопада 1942 року, служив командиром батареї 318-го гвардійського мінометного полку Ленінградського фронту.

Член ВКП(б) з 1943 року.

Після війни продовжував служити в армії. У 1953 році закінчив Військову артилерійську інженерну академію імені Дзержинського, в 1957 році — академічні курси при академії. У Ракетних військах стратегічного призначення з липня 1960 року: командир ракетної дивізії, командир бази зберігання Головного управління Міністерства оборони СРСР. З 1975 року полковник Хоменко — в запасі.

Потім працював начальником відділу в Інституті радіофізики та електроніки в місті Харків. Помер 1 січня 2006 року. Похований на цвинтарі міста Краснограда Харківської області.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Герой Радянського Союзу (18.11.1944)
  • також нагороджений орденом Леніна, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденами «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, «Знак Пошани», медалями.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ружаны стратегические // Кто есть кто в РВСН. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 2 січня 2021.