Перейти до вмісту

Хоменко Олег Сергійович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Хоменко; Хоменко Олег.
Олег Хоменко
Олег Сергійович Хоменко
 Підполковник
Загальна інформація
Народження24 жовтня 1972(1972-10-24) (52 роки)
Національністьукраїнець
Псевдо«Апіс»
Військова служба
Роки служби2014—
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Національна гвардія
Формування
 «Азов»
Війни / битвиРосійсько-українська війна Війна на сході України
Російське вторгнення в Україну (2022)
Бої за Маріуполь (2022)
Блокада Маріуполя
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
CMNS: Хоменко Олег Сергійович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Олег Сергійович Хоменко (позивний «Апіс»[1]; нар. 24 жовтня 1972[2]) — український військовослужбовець, майор Національної гвардії України, оборонець Маріуполя, Герой України (2022). Учасник російсько-української війни з 2014 року, боїв за Маріуполь та комбінат «Азовсталь».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 24 жовтня 1972 року, жив у Красному Лучі (нині Хрустальний). Учасник Революції гідності.

2014 року долучився добровольцем для захисту України в складі Бригади НГУ «Азов»[3].

Під час повномасштабного російського вторгнення, став командиром комендантської роти, керував обороною «Азовсталі»[1].

21 вересня 2022 року визволений з російського полону при обміні військовополоненими[4]. Інтернований до Туреччини разом із Денисом Прокопенком, Святославом Паламаром, Сергієм Волинським та Денисом Шлегою[1].

8 липня 2023 року повернений на територію України[5].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (1 жовтня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, вірність військовій присязі[6][7];
  • орден Данила Галицького (28 липня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8];
  • медаль «За військову службу Україні» (13 березня 2019) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в «Мобілізація в РФ — ознака слабкості». Посол у Туреччині Боднар — про п'ятьох командирів-захисників Маріуполя і роль Ердогана в обміні. НВ. 24 вересня 2022. Процитовано 4 червня 2023.
  2. ↑ Повний список 215 захисників України, яких звільнили з російського полону // Новини Полтавщини. — 2022. — 22 вересня.
  3. ↑ Десятиріччя у строю. Де зараз азовець "Апіс", який обороняв Маріуполь і пройшов полон. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 лютого 2025.
  4. ↑ Повний список 215 захисників України, звільнених за обміном. Новинарня. 22 вересня 2022. Процитовано 22 вересня 2022.
  5. ↑ Тищенко, Катерина (8 липня 2023). "Їм час бути вдома": Зеленський і командири захисників "Азовсталі" приїхали до Львова. Українська правда. Архів оригіналу за 15 квітня 2024. Процитовано 5 лютого 2025.
  6. ↑ Указ Президента України від 1 жовтня 2022 року № 685/2022 «Про присвоєння О.Хоменку звання Герой України»
  7. ↑ За дорученням Президента Андрій Єрмак вручив ордени «Золота Зірка» п'ятьом захисникам «Азовсталі», яким присвоєно звання Героя України // Офіційне інтернет-представництво президента України. — 2022. — 3 жовтня.
  8. ↑ Указ Президента України від 28 липня 2022 року № 540/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. ↑ Указ Президента України від 13 березня 2019 року № 71/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хоменко_Олег_Сергійович&oldid=44556280