Хонг Са-ік
Хонг Са-ік (Корейською: 홍사익 4 березня 1889 — 26 вересня 1946),[1] також відомий за японським читанням свого імені Ко Сійоку (яп. 洪 思翊) , він був генерал-лейтенантом імператорської армії Японської імперії та був найбільш високопоставленим етнічним корейцем який перебував на військовій службі в Японській імперії якого було звинувачено у вчиненні воєнних злочинів, пов'язані з військовими діями Японської імперії під час Другої світової війни.
Як випускник військової академії імператорської армії Японської імперії, Хонг Са-ік був призначений командиром японських таборів для військовополонених, у яких утримувалися військовополонені союзників (переважно США та Філіппіни) дані табори були розташовані на території Філіппін під час другої світової війни, і серед японських охоронців цих таборів було багато етнічних корейців.[2]
Генерал-лейтенант Хонг Са-ік був визнаний відповідальним за всі жорстокості, які були вчинені японськими охоронцями таборів військовополонених, проти військовополонених союзників на Філіппінах, і був страчений (повішений) у 1946 році.[3]
Хонг Са-ік, був членом клану "Нам'ян Хонг", та народився в 1889 році в сім'ї "Янбан" в Ансоні, провінція Кьонгі, в королівстві Чосон. У 1905 році, коли було підписано Еульський договір, він вступив до військової академії Корейської імперії. Після скасування (ліквідації) цієї військової академії в 1909 році він перейшов до японської Центральної військово-підготовчої школи (яп. 陸軍中央幼年学校, Rikugun Chūō Yōnen Gakkō) в статусі фінансованого корейським урядом студента разом із кронпринцом корейської імперії Лі Ином за наказом скинутого з корейського престолу імператора Коджона.
Незабаром після цього Хонг Са-ік перейшов до Імператорської академії імператорської армії Японськох імперії. У той час в ній навчалися кілька студентів з Корейської імперії, зарахованих до цієї військової академії, і після анексії (окупації) Кореї Японською імперією в 1910 році кілька корейських учнів залишили цю військову Академію, щоб приєднатися до руху за незалежність Кореї, але більшість корейських студентів вирішили наслідували приклад Джи Чонг-Чіон, який стверджував, що вони повинні йти воювати лише після того, як навчаться та розвинуть свої навички. Деякі, такі як Хонг Са-ік, намагалися триматися осторонь від обох рухів і в основному розійшлися зі своїми однокласниками.[1]
У 1914 році Хонг Са-ік закінчив 26-й клас військової Академії і отримав звання лейтенанта і був зарахований до Імператорської армії Японської імперії, а в 1923 році він закінчив японську Вищу військову академію армії Японії. Проте попри це, він таємно підтримував дружбу з Джи Чонг-Чіон та іншими антияпонськими активістами Корейської визвольної армії та навіть підтримував сім’ю Джи Чонг-Чіон своїми власними коштами, що могло б поставити самого Хонг Са-іка під загрозу, якби він допустив навіть невелику помилку.[1]
У зв’язку із запровадженням в Японській імперії політики "Політика зміни імен" на Хонг Са-іка чинився сильний тиск, щоб він змінив своє справжнє корейське ім’я на ім’я в японському стилі, але він проігнорував цей тиск і врешті-решт не змінив свого імені та залишив своє корейське прізвище Хонг.
Хонг Са-ік продовжував демонструвати надзвичайні здібності та швидко отримав просування по військовій службі в імператорській армії Японської імперії, зрештою він дослужився до звання генерал-лейтенанта. У 1939–1940 роках служив у Китайській експедиційній армії. У 1940–41 роках він був призначений до 1-ї дивізії складів, а в 1941 році став командиром 108-ї піхотної бригади імператорської армії Японської імперії у званні генерал-майора.
У березні 1944 року Хонг Са-ік відправився проходити військову службу на Філіппіни, щоб очолити командування всіма таборами для військовополонених на цій території. У жовтні того ж року він отримав звання генерал-лейтенанта і залишився на території Філіппін у 14-й зональній армії, працюючи її головним офіцером матеріально-технічного забезпечення до припинення бойових дій.
Після закінчення другої світової війни Хонг Са-ік судили в Манілі перед військовим трибуналом союзників за поведінку його тюремних охоронців, коли він був їх комендантом.[4] Трибунал в Манілі 18 квітня 1946 року засудив Хонг Са-ік до страти як військового злочинця.[5] Його було страчено через повішення 28 вересня 1946 року. Хонг Са-ік, який прийняв християнство під час перебування під вартою, попросив священнослужителя прочитати 51-й псалом з Біблії в останні хвилини його життя.[6]
Після того, як Корея відновила свою незалежність та державність, сім'я Хонг Са-іка стала об'єктом звинувачень і остракізму з боку різних корейських фракцій у Кореї. Його старший син, Хонг Гук Сон, закінчив японський університет Васеда, а потім працював у банку Чосен, але був усунений зі своєї посади за наказом президента Республіки Корея Лі Синмана. Пізніше він і його мати, вдова Хонг Са-іка, емігрували до США.[7]
- Yamamoto, Shichihei (October 2006). 洪思翊中将の処刑 (The execution of General Hong Sa Ik). Japan: Chikuma Shobo.
- Ammenthorp, Steen. Kou, Shiyoku. The Generals of World War II. Процитовано 6 червня 2017.
- ↑ а б в Chun, Young-gi (5 березня 2004). War criminal, general, but still Korean. Joongang Daily. Архів оригіналу за 24 March 2006. Процитовано 24 листопада 2006. [Архівовано 2006-03-24 у Wayback Machine.]
- ↑ B. V. A Roling and Antonio Cassese (1993). The Tokyo Trial and Beyond. Oxford, UK: Polity Press. с. 76.
- ↑ Kim, Young-Sik, Ph.D. (2003). The US-Korea relations: 1910–1945: A brief history of the US-Korea relations prior to 1945. Association for Asian Research. Архів оригіналу за 11 жовтня 2006. Процитовано 25 листопада 2006.
- ↑ Trial of General Tomoyuki Yamashita, United States Military Commission Manila. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 16 листопада 2007. [Архівовано 2011-05-22 у Wayback Machine.]
- ↑ Trial of General Tomoyuki Yamashita, United States Military Commission Manila [Архівовано 8 грудня 2006 у Wayback Machine.]
- ↑ INSIDE JoongAng Daily. 24 березня 2006. Архів оригіналу за 24 березня 2006. Процитовано 6 травня 2023. [Архівовано 2006-03-24 у Wayback Machine.]
- ↑ Lee Gyu-Tae, quoted by Kim, Young-Sik, Ph.D. (2003). The US-Korea relations: 1910–1945: A brief history of the US-Korea relations prior to 1945. Association for Asian Research. Архів оригіналу за 11 жовтня 2006. Процитовано 25 листопада 2006.