Хорвати у США
Хорвати у США Hrvati u SAD-u Croatian Americans | |
---|---|
Кількість | 414.714[1]—1,2 млн+ (оцінка)[2] |
Ареал | Пенсільванія, Іллінойс, Огайо, Каліфорнія, Північна Кароліна, Тихоокеанський північний захід, Нью-Йорк, Вісконсин, Індіана, Мічиган, Флорида, Теннессі, Луїзіана і Міссурі |
Близькі до | слов'яноамериканців |
Входить до | хорвати, хорватська діаспора і ethnic groups of the United Statesd |
Мова | американська англійська, хорватська |
Релігія | переважно римо-католицизм, але також протестантизм, православ'я, іслам, юдаїзм |
Американські хорвати, або хорватські американці (хорв. Američki Hrvati, або Hrvati u Americi, англ. Croatian Americans) — американці хорватського походження повністю або частково.
Американські хорвати тісно пов'язані з іншими етнічними групами євроамериканців, особливо слов'яноамериканцями. За віросповіданням вони переважно римо-католики. Місцевості зі значною присутністю хорватських американців включають райони міст Чикаго, Клівленда, Нью-Йорка, Південну Каліфорнію і особливо Пітсбург як осідок «Хорватського братнього союзу» — каси взаємодопомоги хорватської діаспори.[3][4]
За даними перепису населення 1990 року, про своє хорватське походження або місце народження в Хорватії заявили понад 544 270 американців.[5] 2012 року у США, згідно з уточненими даними перепису 2010 р., проживало 414 714 американських громадян хорватського походження[1] Це число включає всіх людей, пов'язаних зі Сполученими Штатами, які заявляють про своє хорватське коріння: як тих, що народилися у цій державі, так і натуралізованих громадян, а також осіб із подвійним громадянством, які ототожнюють себе з обома країнами чи культурами. Державне управління з питань хорватів за кордоном, що діє в Хорватії, підрахувало, що в Сполучених Штатах проживає до 1,2 млн хорватів та їхніх нащадків.[2]
За даними 2006—2010 років, штати з найбільшою часткою хорватських американців такі:[6]
- Пенсільванія (50 995)
- Каліфорнія (45 537)
- Іллінойс (44 065)
- Огайо (41 430)
- Нью-Йорк (26 607)
- Мічиган (20 547)
- Флорида (16 360)
- Вісконсін (15 775)
- Індіана (13 306)
- Вашингтон (13 268)
- Нью-Джерсі (13 154)
- Оцінка 1880 року: 20 000[7]
- Перепис 1980 року: 252 970[8]
- Перепис 1990 року: 544 270[9]
- Перепис 2000 року: 374 241[9]
- Опитування в громадах 2005: 401 208[10]
Хорватське населення в США з 2010 року:[11]
Рік | Чисельність |
---|---|
2010 | 47.740 |
2011 | ▼ 41.484 |
2012 | ▲ 45.295 |
2013 | ▼ 39.026 |
2014 | ▲ 43.067 |
2015 | ▼ 36.978 |
2016 | ▲ 39.747 |
2017 | ▼ 35.962 |
Першу суттєву еміграцію хорватів було відзначено 1715 року.[12] У той час близько 1200 хорватських протестантів, чиї предки покинули Австрійську імперію після невдалих хорватсько-словенських селянських повстань 1573 року та антиреформаційного едикту 1598 року, прибули в американську колонію Джорджія. Вони оселилися в долині річки Саванна.[12] Ці поселенці запровадили вирощування шовкопряда у Джорджії. Громада процвітала протягом 150 років, поки її не торкнулася громадянська війна в США.[13]
1683 року хорват-єзуїт на ім'я Іван Раткай (Juan Ratkay) заснував місію на північному заході Нової Іспанії. 1746 року інший єзуїт Фердинанд Коншак (Consago Gonzales) накреслив першу достеменну карту Нижньої Каліфорнії. Починаючи з 1783 року, хорватський місіонер Джозеф Кундек допомагав у розбудові кількох міст середнього заходу, в числі яких Фердинанд і Джаспер, що в окрузі Дюбойс штату Індіана. У 1830 роках різні групи в Австрійській імперії надсилали в Америку фінансову допомогу на підтримку місіонерської діяльності.[13]
Чимало хорватських емігрантів ранньої хвилі оселилися в Новому Орлеані[12] де працювали торгівцями, ремісниками чи рибалками. До 1860-х років у Новому Орлеані налічувалося близько шестисот хорватських родин. Кілька сімей назавжди оселилися в Алабамі. Під час Громадянської війни близько трьох тисяч хорватів проживали на Півдні, переважно в Луїзіані, Алабамі та Міссісіпі. Сотні з них пішли добровольцями в Армію Конфедерації і ВМС Конфедерації. Після поразки Конфедерації 1865 року багато хорватів, які служили в її військах, переїхали на Захід.[13]
Значна еміграція з території теперішньої Хорватії розгортається з кінця 1890-х і початку 1900-х років, досягаючи свого піку приблизно в 1910 році, коли чимало хорватів, більшість із яких римо-католики, почали емігрувати до Сполучених Штатів. Багато з них були економічними емігрантами, тоді як інші вважали себе політичними біженцями.[14][15]
Як і інші іммігранти того часу, вони мігрували у пошуках працевлаштування. Багато з них, переважно парубки, але часто й заміжні жінки зі своїми сім'ями чи без них, селилися в невеличких містах у Пенсільванії та Нью-Йорку, стаючи шахтарями чи сталеварами. Чимало з них також оселялися в робітничих селищах і в сільськогосподарських районах штатів Середнього Заходу, таких як Вісконсин, Міннесота, Індіана, Іллінойс і Айова. Для більшості одинаків перебування було лише тимчасовим. Заощадивши достатньо грошей, багато хорватських чоловіків поверталися в Хорватію. Проте ті, хто вирішив залишитися, осіли там назавжди.[12][14][16]
За порівняно короткий проміжок часу хорватів можна було знайти по всій території Сполучених Штатів від Нью-Йорка до Каліфорнії, від Нового Орлеана до Міннеаполіса—Сент-Пола.[14] Від часів Великого переселення народів 1890—1914 років і подальшого початку Першої світової війни до загального спаду еміграції в 1924 році хорвати та інші південні й західні слов'яни і представники інших груп, пік напливу яких припав на той час, посіли помітний слід в історії гірничодобувної промисловості на Залізному хребті Міннесоти; приблизно так само відбувалося в Міннесоті та більшій частині Вісконсина із галузями, пов'язаними з лісовим господарством. Відомим хорватським американцем із Залізного хребта був 34-й і 36-й губернатор штату Руді Перпіч, який представляв Партію демократів/фермерів-лейбористів; він перебував на посаді з 29 грудня 1976 року по 4 січня 1979 року та з 3 січня 1983 року по 7 січня 1991 року, завдяки чому став губернатором з найдовшим строком повноважень в історії штату. В непублічний період життя Перпіч був стоматологом, а після відходу з посади в 1991 році допомагав посткомуністичному уряду Хорватії. Він народився 27 червня 1928 року в Карсон-Лейк (тепер частина Гіббінга), що в штаті Міннесота, і помер від раку 21 вересня 1995 року в Міннетонці.
Після Другої світової війни почала прибувати нова хвиля хорватських іммігрантів. Це здебільшого були політичні біженці, включаючи дітей-сиріт, чиї батьки загинули під час війни, окремих осіб і сімей, які тікали від комуністичної влади Югославії.[14] Більшість цих хорватів оселилася у впорядкованих хорватських колоніях, часто серед родичів і друзів. Починаючи з 1965 року, в Америці спостерігався новий наплив хорватів.[14] Поступово ця нова хвиля іммігрантів вступала в хорватські католицькі парафії та організації, незабаром перетворюючись на сучасних носіїв хорватської культури та традицій у Сполучених Штатах. Наразі лиш невелика кількість хорватів продовжує емігрувати — здебільшого ті, у кого є родичі в Америці, які вже добре устаткувалися.[15]
Хорватські емігранти також оселилися в Техасі, Оклахомі та Міссурі (особливо в Канзас-Сіті і Сент-Луїсі).[17] Розвинута хорватська громада існує в Мобілі (Алабама),[18] подібна спільнота є і в Пуебло (Колорадо).[19]
У Польщі існувала етнічна група під назвою Білі хорвати, яка значною мірою емігрувала до США. Група зосереджувалася навколо Кракова і, ймовірно, покинула Польщу через утиски з боку нацистів і сталіністів. Цікаво, що, за американськими документами, з початку ХХ ст. з області навколо Кракова було близько 100 000 емігрантів, які називали себе «бєлохорватами» (на польський лад).[20]
- Іван Мештрович — скульптор
- Івана Миличевич — акторка
- Горан Вішнич — актор
- Джо Манганьєлло — актор
- Даян Віст — акторка
- Златко Балокович — скрипаль
- Зинка Миланова — оперна співачка
- Томо Миличевич — гітарист
- Марті Пейч — піаніст, композитор
- Девід Пейч — музикант, композитор
- Террі Гарт — астронавт
- Пол Модрич — біохімік
- Піт Вісклоскі — депутат Палати представників (демократ)
- Джон Кейсік — губернатор Огайо (республіканець)
- Ентоні Маглиця — підприємець, винахідник
- Тоні Кукоч — баскетболіст
- Роджер Маріс — баскетболіст
- Кевін Макгейл — баскетболіст
- Джон Гавлічек — баскетболіст
- Пет Мілетич — чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв
- Марк Павелич — хокеїст
- Крістіан Пулишич — футболіст
- Руді Том'янович — баскетболіст, тренер
- Вільям Феллер — математик
- Томіслав Сунич — політолог, соціолог
- Йозо Томашевич — історик
- Стіпе Міочич — борець
- ↑ а б Table B04003 - Total ancestry categories tallied for people with one or more ancestry categories reported - 2012 American Community Survey 1-Year Estimates. US Census Bureau. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 23 січня 2016. [Архівовано 2020-02-12 у Archive.is]
- ↑ а б Croatian Diaspora in the United States of America. Державне управління з питань хорватів за кордоном Республіки Хорватія. 2013. Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 23 січня 2016. [Архівовано 2019-02-06 у Wayback Machine.]
- ↑ History of the Croatian Fraternal Union of America. CFU. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 28 травня 2007. [Архівовано 2013-04-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Croatia: Small Country Has Big Impact on Pittsburgh. popularpittsburgh.com. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 2 жовтня 2014. [Архівовано 2012-04-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Elliott Robert Barkan (2013). Immigrants in American History: Arrival, Adaptation, and Integration. ABC-CLIO. с. 1294. ISBN 978-1-59884-220-3. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ Table B01003: 2006-2010 American Community Survey Selected Population Tables. Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 27 грудня 1996. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ Croatian Americans - History, Modern era, The first croatians in america, Missionaries. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 17 березня 2015.
- ↑ Brittingham, Angela; G. Patricia de la Cruz. Persons Who Reported at Least One Specific Ancestry Group for United States: 1980 (PDF). US Census Bureau. Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2020. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ а б Ancestry:2000 - Census 2000 Brief C2KBR-35. US Census Bureau. June 2004. Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2004. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ Population Group: Croatian (109-110) - Data Set: 2005 American Community Survey. US Census Bureau. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. [Архівовано 2020-02-12 у Archive.is]
- ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 23 квітня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2020-02-14 у Archive.is] - ↑ а б в г Preveden, Francis (1962). A History of the Croatian People. New York: Philosophic.
- ↑ а б в Thompson Dele Olasiji, Migrants, Immigrants, and Slaves: Racial and Ethnic Groups in America, pp. 119-123
- ↑ а б в г д Čuka, Anica (14 квітня 2009). Хрвати у SAD-u [Хорвати в Сполучених Штатах] (хор.). geografija.hr. Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ а б Veza s Hrvatima izvan Republike Hrvatske [Зв'язок з хорватами з-за меж Республіки Хорватії] (хор.). hia.com.hr. 2006. Архів html оригіналу за 4 березня 2007 р. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ Gorvorchin, Gerald G. (1961). A History of the Croatian People. Gainesville: University of Florida.
- ↑ Naslovna. Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 1 січня 2020. [Архівовано 2019-02-06 у Wayback Machine.]
- ↑ ABOUT CROATIA AND CROATIANS. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 2 квітня 2021.
- ↑ Barkan, Elliott Robert (2013). Immigrants in American History: Arrival, Adaptation, and Integration. ISBN 9781598842197. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Izvještaj o useljavanju Američkoga senata, Rječnik rasa ili naroda, Washington, 1911., str. 40., 43., 105. [Архівовано 22 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Croatia and Croatians — книжки про хорватів в Америці (англ.)
- Bibliography about Croatian Americans — статті про хорватів в Америці (англ.)