Хорватське Примор'я
| Хорватське Примор'я Hrvatsko primorje |
|
|---|---|
| — Географіча область Хорватіїa — | |
| Країна |  Хорватія
|
| Найбільше місто | Рієка |
| Площа b | |
| - Повна | 2830 км² |
| Населення (2011) b | |
| - Усього | 236 139 |
| - Густота | 83,4/км² |
| a Хорватське Примор'я не визначено як офіційна область; це лише географічний регіон.
b Цифри приблизні, на основі територіального охоплення і чисельності населення громад, обмежених географічними областями Істрія, Гірська Хорватія і Далмація включно з островами Кварнерської затоки. |
|
 Хорватське Примор'я Іноді вважається частиною Хорватського Примор'я Хорватське Примор'я Іноді вважається частиною Хорватського Примор'я |
|
 | |
Хорватське Примор'я (хорв. Hrvatsko primorje) — історико-географічний регіон Хорватії, що охоплює головно прибережні землі між традиційною Далмацією на півдні, Гірською Хорватією на півночі та Істрією і Кварнерською затокою Адріатичного моря на заході. Означення «Хорватське Примор'я» виникло у XVIII—XIX сторіччях, відображаючи комплексний розвиток Хорватії в історико-географічному відношенні.
Починаючи з античності, в області траплялися часті зміни правителів: над нею владарювали і Римська імперія, і остготи, і лангобарди, і Візантія, і Франкська імперія, і зрештою хорвати, частина істотної історичної спадщини яких походить із цього краю — насамперед, Башчанська плита. Регіон і прилеглі території стали каменем спотикання між великими європейськими державами, включаючи Венеційську республіку, Угорське королівство та Габсбурзьку монархію і Османську імперію, а також Австрію, Першу Французьку імперію, Королівство Італія та Югославію.
Хорватське Примор'я — фізико-географічний регіон Хорватії, що охоплює значну частину Приморсько-Горанської жупанії та прибережну частину Лицько-Сенської жупанії. Іноді сюди включають і острів Паг, хоча зазвичай він вважається частиною Далмації.[1] Складовими частинами регіону також вважаються острови Црес, Лошинь, Крк і Раб та інші порівняно невеликі прилеглі острови,[2] що породило альтернативну назву області — Кварнерське Примор'я, або просто Кварнер.[3] Існують різноманітні визначення розмірів «Хорватського Примор'я» і «Кварнерського Примор'я» як географічних понять. Зокрема, вважається, що Кварнерське Примор'я простягається на схід до Сеня або навіть далі на схід.[4] З іншого боку, узвичаєні межі області Кварнер включають Істрію на схід від гори Учка,[5] що робить Кварнер синонімом приморських районів та островів Приморсько-Горанської жупанії.[6]
Острови, що охоплюють 1120 квадратних кілометрів, налічують 39 450 жителів.[7] Більш ніж половина населення регіону проживає в місті Рієка — незмірно великому в масштабах області міському утворенні. Всі інші населені пункти краю відносно невеликі, лише в чотирьох із них населення перевищує 4 тис. осіб: у Цриквениці, Малому Лошині (найбільшому острівному поселенні), Сені та Кострені.[8]
- ↑ Lena Mirošević; Branimir Vukosav (June 2010). Spatial identities of Pag Island and the southern part of the Velebit littoral. Geoadria. Задарський університет, Хорватське географічне товариство. 15 (1): 81—108. ISSN 1331-2294. Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 2 липня 2012.
- ↑ Dunja Glogović (червень 2003). Nalazi prapovijesnoga zlata iz Dalmacije i Hrvatskog primorja [Знахідки доісторичного золота з Далмації та Хорватського Примор'я]. Prilozi Instituta za arheologiju u Zagrebu (хор.). Institute of Archaeology, Zagreb. 20 (1): 27—32. ISSN 1330-0644. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 липня 2012.
- ↑ Branimir Paškvan (2009). Smo Primorci ili ... ? [Ми приморці чи ... ?]. Sušačka Revija (хор.). Klub Suščana (68). ISSN 1330-1306. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 29 квітня 2012.
- ↑ Povijesni pregled [History overview] (PDF) (хор.). Приморсько-Горанська жупанія. Архів оригіналу (PDF) за 9 червня 2007. Процитовано 30 квітня 2012.
- ↑ Ozren Kosanović (November 2009). Prilog za bibliografiju objavljenih pravnih izvora (statuta, zakona, urbara i notarskih knjiga) i pravnopovijesnih studija za Istru, kvarnersko primorje i otoke u srednjem i ranom novom vijeku [До питання бібліографії опублікованих правових джерел (статутів, законів, урбарів і нотаріальних книг) та юридично-історичних досліджень Істрії, Кварнерського примор'я і островів в середньовіччі та ранньому новому періоді]. Arhivski vjesnik (хор.). Хорватський державний архів (52): 129—170. ISSN 0570-9008. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ Turizam (хор.). Хорватська господарська палата. Архів оригіналу за 2 травня 2006. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ Gradovi i općine [Міста і громади] (хор.). Приморсько-Горанська жупанія. Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ Census 2011 First Results. Хорватське бюро статистики. 29 червня 2011. Архів оригіналу за 14 листопада 2011. Процитовано 5 серпня 2011.
