Хоростець
| село Хоростець | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Зборівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040170480026725 |
| Облікова картка | Хоростець |
| Основні дані | |
| Засноване | 1445 |
| Населення | 267 |
| Територія | 0.106 км² |
| Густота населення | 2518.87 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47610 |
| Телефонний код | +380 3547 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°36′35″ пн. ш. 25°07′27″ сх. д. / 49.60972° пн. ш. 25.12417° сх. д.Координати: 49°36′35″ пн. ш. 25°07′27″ сх. д. / 49.60972° пн. ш. 25.12417° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
28 км |
| Найближча залізнична станція | Зборів |
| Відстань до залізничної станції |
8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47201, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м. Зборів, вул. Хмельницького Б, буд 24 |
| Карта | |
  Хоростець | |
 Хоростець | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Хоросте́ць —село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. До 2016 було підпорядковане Августівській сільській раді.
Населення — 237 осіб (2007).
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — 1503 як Хворостець.
Діяли «Просвіта» та інші товариства.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[2].
Населення[ред. | ред. код]
Населення села в минулому[3]:
| Рік | Число осіб | Українців греко-католиків |
Поляків та римо-католиків |
Євреїв |
|---|---|---|---|---|
| 1900 | 473 | 427 | 14 | 32 |
| 1939 | ▲ 830 | ▲ 795 | ▼ 10 | ▼ 25 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- церква святого Михайла (1918, дерев'яна)
- церква святого архістратига Михаїла (2003, мурована).
-
Дерев'яна церква, 1918 -
Церква, 2003 (інтер'єр)
.jpg)
Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1990), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють ЗОШ 1 ступ., ФАП.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Богдан Андрусишин (нар. 1959) — український історик, правознавець, археограф, педагог, доктор історичних наук, професор, дійсний член Української академії історичних наук та АН Вищої школи, член-кореспондент Української академії політичних наук;
- Ярослава Пархомчук (Штокало) (нар. 1949) — український журналіст, публіцист, літератор, Заслужений журналіст України;
- Марія Чабайовська (Андрусишин) — український педагог, філолог, кандидат педагогічних наук, доцент.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
Література[ред. | ред. код]
- П. Гуцал. Хоростець // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 558.
- Андрусишин Б. І. Отець Олійник. Зошити // К., 1995. — 191 с.
- Чабайовська М. І. Відродження християнських святинь. Історико-культурний нарис // К.: Світ успіху, 2011. — 160 с.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |