Хосе Сільвестре Вайт-і-Лафітт
Хосе Сільвестре Вайт-і-Лафітт | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 17 січня 1836[1][2] |
Місце народження | Матансас, Куба |
Дата смерті | березень 1918[3] (82 роки) |
Місце смерті | Париж, Франція |
Громадянство | Куба і Франція[4] |
Професії | скрипаль, композитор |
Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Інструменти | скрипка |
Файли у Вікісховищі |
Хосе Сільвестре де лос Долорес Вайт-і-Лафітт (ісп. José Silvestre de los Dolores White y Lafitte, часто Жозеф Вайт ,англ. Joseph White; 17 січня 1836, Матансас — 1918, Париж) — кубинський скрипаль і композитор.
Син іспанського комерсанта, скрипаля-аматора. Мати — афрокубинка. Почав виступати з концертами 1854 року. На одному з виступів в ансамблі з ним виявився американський піаніст і композитор Луї Моро Готшалк, який переконав юнака продовжити навчання в Парижі і зібрав для цього кошти. У Паризькій консерваторії Вайт навчався у Дельфена Аляра і вже 1856 року отримав першу премію консерваторії. 28 листопада 1858 датований лист Джоаккіно Россіні Вайту, в якому він відгукується про останнього як про «артиста, яким вправі пишатися французька скрипкова школа». Надалі Вайт продовжував займатися в консерваторії композицією під керівництвом Наполеона Ребера. З незначною перервою Вайт жив і виступав у Франції до середини 1870-х. У 1875—1877 рр. він зробив великий гастрольний тур Південною та Північною Америкою, виступивши, зокрема, двічі у Нью-Йорку з Нью-Йоркським філармонічним оркестром під керівництвом Теодора Томаса. У 1877—1889 рр. Вайт очолював Імператорську консерваторію Ріо-де-Жанейро. Потім він повернувся до Парижа, співпрацював з Оркестром концертного товариства Паризької консерваторії; за деякими джерелами, у нього брав уроки Жак Тібо.
Як композитор зазнав впливу Генрика Венявського та Анрі В'єтана. Серед його творів — чудова кубинка, що стала знаменитою хабанера (Bella Cubana by Jose White as played by IberoAmerica Ensemble [Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.]). Ім'я композитора взяв струнний квартет латиноамериканських виконавців (див.: [1]). До найвідоміших творів Вайта належить також концерт для скрипки з оркестром фа діез мінор (1864), записаний Аароном Розандом і Рейчел Бартон.
- Відкрита 1985 року у провінції Камагуей музична школа ім. Хосе Вайта (Escuela Profesional de Música José White)
- Josephine Wright. Violinist José White in Paris, 1855—1875 // Black Music Research Journal, Vol. 10, No. 2, Fall 1990 року.
- Коротка біографія на сайті «Африканський спадок у класичній музиці» [Архівовано 10 жовтня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Jos Silvestre White Laffite [Архівовано 23 листопада 2021 у Wayback Machine.]
|
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Catalog of the German National Library