Координати: 84°0′ пд. ш. 168°0′ сх. д. / 84.000° пд. ш. 168.000° сх. д. / -84.000; 168.000
Очікує на перевірку

Хребет Королеви Олександри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

84°0′ пд. ш. 168°0′ сх. д. / 84.000° пд. ш. 168.000° сх. д. / -84.000; 168.000

Хребет Королеви Олександри
англ. Queen Alexandra Range
Розташування хребта Королеви Олександри
Розташування хребта Королеви Олександри
Розташування хребта Королеви Олександри
Регіон Антарктида Антарктида
Область Східна Антарктида
Площа ~8 600 км2
Довжина 160 км,
(з Пн-ПнС на Пд-ПдЗ)
Ширина ~65 км
Найвища точка гора Кіркпатрик
 - координати 84°20′ пд. ш. 166°25′ сх. д. / 84.333° пд. ш. 166.417° сх. д. / -84.333; 166.417
 - висота 4 528 м
Вершини Кіркпатрик (4 528 м),
Елізабет (4 480 м),
Белл (4 305 м)
Мапа північної частини Хребта Королеви Олександри
Мапа північної частини
Хребта Королеви Олександри
Мапа північної частини
Хребта Королеви Олександри
Хребет Королеви Олександри (Антарктида)
Хребет Королеви Олександри
Хребет Королеви Олександри
CMNS: Хребет Королеви Олександри у Вікісховищі

Хребет Королеви Олександри (англ. Queen Alexandra Range) — гірський хребет в Антарктиді, розташований в середній частині гірської системи Трансантарктичних гір, простягся уздовж всієї західної сторони гірського льодовика Бірдмора який є основним проходом між антарктичним Полярним плато та шельфовим льодовиком Росса.

Географія

[ред. | ред. код]

Хребет являє собою ланцюг куполоподібних вершин, що піднімаються над поверхнею льодовикового щита, які чергуються з вершинами у вигляді конічних піків. Довжина хребта становить близько 160 км і він простягся з півночі — північного сходу на південь — південний захід. Ширина становить близько 65 км. Найвища точка — гора Кіркпатриік (4 528 м).[1] Це найвищий хребет Трансантарктичних гір, та другий за висотою — в Антарктиці, після хребта Сентінел, у горах Елсворт (максимальна висота 4 892 м). На південному сході від хребта, розділений льодовиком Бірдмора, лежить Хребет Королеви Мод, а на північному заході — за льодовиком Лав[en] — Хребет Королеви Єлизавети.

Найвищі вершини хребта Королеви Олександри:[2][3]
Назва Назва
англійською
Висота,
м
Відносна
висота, м
Розташування
Кіркпатрик Mount Kirkpatrick 4528 2601 84°20′ пд. ш. 166°25′ сх. д. / 84.333° пд. ш. 166.417° сх. д. / -84.333; 166.417 (Mount Kirkpatrick)
Елізабет Mount Elizabeth 4480 1657 83°54′ пд. ш. 168°23′ сх. д. / 83.900° пд. ш. 168.383° сх. д. / -83.900; 168.383 (Mount Elizabeth)
Белл[en] Mount Bell 4305 84°4′ пд. ш. 167°30′ сх. д. / 84.067° пд. ш. 167.500° сх. д. / -84.067; 167.500 (Mount Bell)
Макеллар[en] Mount Mackellar 4295 83°59′ пд. ш. 166°39′ сх. д. / 83.983° пд. ш. 166.650° сх. д. / -83.983; 166.650 (Mount Mackellar)
Флемінґ Самміт(інші мови) Fleming Summit 4200 84°20′ пд. ш. 166°18′ сх. д. / 84.333° пд. ш. 166.300° сх. д. / -84.333; 166.300 (Fleming Summit)
Дікерсон(інші мови) Mount Dickerson 4120 84°20′ пд. ш. 167°8′ сх. д. / 84.333° пд. ш. 167.133° сх. д. / -84.333; 167.133 (Mount Dickerson)
Пік Деценніал Decennial Peak 4020 84°22′ пд. ш. 166°2′ сх. д. / 84.367° пд. ш. 166.033° сх. д. / -84.367; 166.033 (Decennial Peak)
Без назви (unknown) 3938 1500 86°18′ пд. ш. 158°0′ сх. д. / 86.300° пд. ш. 158.000° сх. д. / -86.300; 158.000 (unknown)
Енн(інші мови) Mount Anne 3872 83°48′ пд. ш. 168°30′ сх. д. / 83.800° пд. ш. 168.500° сх. д. / -83.800; 168.500 (Mount Anne)
Фалла[en] Mount Falla 3825 84°22′ пд. ш. 164°55′ сх. д. / 84.367° пд. ш. 164.917° сх. д. / -84.367; 164.917 (Mount Falla)
Стенлі Mount Stanley 3220 84°9′ пд. ш. 165°29′ сх. д. / 84.150° пд. ш. 165.483° сх. д. / -84.150; 165.483 (Mount Stanley)

Відкриття і дослідження

[ред. | ред. код]

Хребет був відкритий у 1908 році британською антарктичною експедицією (1907-1909) Ернеста Шеклтона і названий на честь англійської королеви Олександри. Хребет має також і інші, альтернативні назви: «Гори Олександри», «Хребет Олександри», «Гори Королеви Олександри».[1]

Шеклтон із групою дослідників, а пізніше Британська антарктична експедиція 1910–1913 р. під керівництвом Роберта Скотта, зібрали в цих горах зразки порід, які містили скам'янілості багатоклітинних організмів. Відкриття багатоклітинних форм життя поблизу Південного полюсу були додатковими доказами, які підтверджували наукову гіпотезу опубліковану в 1910 і в 1912 роках про теорію дрейфу континентів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Queen Alexandra Range. Інформаційна система географічних назв, Геологічна служба США (USGS). Процитовано 22 лютого 2013.
  2. Queen Alexandra Range [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] на PeakBagger.com. Процитовано: 2013-02-22 (англ.)
  3. Query Form For Antarctica (GNIS).

Посилання

[ред. | ред. код]