Християнство в Лівані
Ліван є однією з двох країн Близького Сходу (інша — Кіпр), в якій християнська громада є державотворчою. У 1932 році християни становили 55% населення Лівану, однак до кінця 20 століття їх чисельність знизилася[1][2] . Це пов'язано з тісним взаємозв'язком місцевих християн з Римом і Францією, високим рівнем їх освіти, можливістю еміграції в інші християнські країни. Більшість християн в Лівані — мароніти. Серед інших християнських деномінацій в Лівані є православ'я, мелькіти, сирійське православ'я, сирійський католицизм, католицизм, протестантизм, несторіани, халдеї, а також вірменські громади, які є послідовниками Вірменської апостольської церкви.
Християнство в Лівані сповідується довше, ніж іслам. У візантійську епоху місцеві християнські громади підпорядковувалися Антіохійському патріархату. Мароніти відокремилися від інших християн до VII століття. Арабська навала консолідувала ліванських християн, які, в основному, швидко перейшли на арабську мову як розмовну. Хрестові походи викликали наснагу в рядах маронітів і сприяли їхньому зближенню з католицькою церквою і з Францією (в епоху Єрусалимського королівства). XX століття ознаменувалося жорстоким протистоянням між християнською та мусульманською громадами Лівану.
- ↑ Ліван - Участь Посла України в Лівані Володимира Коваля в конференції „Християни в Лівані та на Близькому Сході: Виклики та перспективи”. lebanon.mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 11 березня 2020.
- ↑ Чи є Ліван незалежною державою?. tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 11 березня 2020.
- ↑ Contemporary distribution of Lebanon's main religious groups. Library of Congress. 1988. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 6 грудня 2015.
- ↑ Contemporary distribution of Lebanon's main religious groups. theodora.com. 1998. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 грудня 2015.
- ↑ Tom Najem (July 1998). Колапс і реконструкція Лівану (PDF). № 59. University of Durham Centre for Middle Eastern and Islamic Studies. ISSN 1357-7522. Архів оригіналу (PDF) за 24 March 2012. Процитовано 6 грудня 2015.
- ↑ Lebanon: Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor - International Religious Freedom Report 2010. U.S. Department of State. 17 листопада 2010. Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 6 грудня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 11 березня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Lebanon: Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor - 2012 Report on International Religious Freedom. U.S. Department of State. 20 травня 2013. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 6 грудня 2015.
- ↑ The World Factbook. Cia.gov. Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 6 грудня 2015. [Архівовано 2019-09-12 у Wayback Machine.]