Перейти до вмісту

Христіан I (князь Ангальт-Бернбургу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Христіан I
ПрізвиськоDer Sehnliche[1]
Народився11 травня 1568(1568-05-11)[5][6]
Бернбурґ, Ангальт[d], Священна Римська імперія[5]
Помер17 квітня 1630(1630-04-17)[2][3][…] (61 рік)
Бернбурґ, Німеччина[5]
ПохованняSchlosskirche St. Aegidien (Bernburg)d
Країна Священна Римська імперія
Діяльністьдипломат
Знання мовнімецька[7]
УчасникТридцятирічна війна
ЧленствоFruitbearing Societyd[1]
Титулгерцог
РідHouse of Ascania (younger Anhalt-Bernburg branch)d
БатькоJoachim Ernest, Prince of Anhaltd
МатиAgnes of Barby-Mühlingend[4]
Брати, сестриЄлизавета Ангальт-Цербстська, Доротея Марія Ангальтська, Аґнеса Ядвіґа Ангальтська, Сибілла Ангальтська, Anna Maria of Anhaltd, Anna Sophie of Anhaltd, Louis I, Prince of Anhalt-Köthend, Augustus, Prince of Anhalt-Plötzkaud, Rudolph, Prince of Anhalt-Zerbstd, Bernhard von Anhaltd, John Ernest of Anhaltd і John George I, Prince of Anhalt-Dessaud
У шлюбі зАнна Бентгайм-Текленбурзька
ДітиChristian II, Prince of Anhalt-Bernburgd, Елеонора Марія Ангальт-Бернбурзька, Frederick, Prince of Anhalt-Harzgeroded, Sophie Margarete of Anhalt-Dessaud, Anhalt-Bernburg, Fürst Ernstd[4], Friedrich Christian von Anhalt-Bernburgd[4], Amalie Juliane von Anhalt-Bernburgd[4], unknown daughter von Anhalt-Bernburgd[4], Sibylle Elisabeth von Anhalt-Bernburgd[4], Anne Magdalene von Anhalt-Bernburgd[4], Anne Sofie von Anhalt-Bernburgd[4], Luise Amalie von Anhalt-Bernburgd[4], Amoena Juliane von Anhalt-Bernburgd[4], Agnes Magdalene von Anhalt-Bernburgd[4], Dorothea Matilde von Anhalt-Bernburgd[4] і Friedrich Ludwig von Anhalt-Bernburgd[4]

Христіан I (нім. Christian I.; 11 травня 1568 — 17 квітня 1630) — 1-й князь Ангальт-Бернбургу в 16031630 роках. Учасник першого етапу Тридцятирічної війни. Відомий також як Христіан Ангальтський.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Ангальтських Асканіїв. Другий син Йоахіма Ернеста, принца Ангальту та Агнес фон Барби-Мюлінген. народився 1568 року в Бернбурзі. З 1570 року відправлено на навчання до Дессау. Під орудою Каспара Ґотшалка опанував латину, італійську та французьку мови. Ще дитиною брав участь у дипломатичних поїздках, зокрема до Стамбулу.

У перші місяці 1586 року він поїхав до Дрездена, де залишився там кілька років як найближчий друг Крістіана I, курфюрста Саксонії, чиї кальвіністські погляди він поділяв. Під час бенкетів став погана відомий як п'яниця. У грудні того ж року після смерті батька став співправителем Ангальту разом з братами Йоганом Георгом I, Бернгардом, Августом, Рудольфом, Йоганом Ернестом і Людвігом

Невдовзі перейшов на службу до Фрідріха IV, курфюрста Пфальцу, де став його найближчим радником. У 1591 році очолив пфальцську армію на допомогу французькому королю Генріху IV. У 1592 році під час суперечки за володіння Страсбурзьким єпископством (так звана Війна єпископів) підтримав Бранденбург проти Лотарингії. У 1595 році він був призначений губернатором Верхнього Пфальцу, оселившись в баварському місті Амберг. Невдовзі пошлюбив представницю роду Бентгайм-Штайнфуртів. 1596 року помирає зведений брат Бернгард.

1601 року помирає ще один зведений брат — Йоган Ернст. Водночас між братами все більше виникають суперечки через управління та прихильність до різних конфесій. У 1603 році князівство Анхальт було офіційно розділене між Христіаном і його братами, внаслідок чого він отримав Бернбург і відродив старе князівство Ангальт-Бернбург, яке припинило існування у 1468 році. 1605 році офіційно оголосив себе кальвіністом та запровадив цю конфесію як офіційну в Ангальт-Бернбурзі. Влаштував родинну гробницю в замковій кірсі Св. Егідія у Бернбурзі.

У 1608 році відіграв провідну роль в утворенні Протестанської унії. Зі вступом на трон Пфальца молодого Фрідріха V політична вага князя ще більше зросла. З 1618 року проводив активну дипломатичну роботу з обрання богемськими станами пфальцького курфюрста новим королем Богемії. Цього вдалося домогтися 1619 року.

1619 року новий пфальцький курфюрст і богемський король Фрідріх V призначив князя Христіан I командувати протестантськими військами для протидії імператору Фердинанду II, що готувався вдертися до Богемії. Того ж року Христіана I було прийнято до Товариства плодоношення. 1620 року в битві на Білій Горі Христіан I зазнав нищівної поразки. після цього порадив Фрідріху V залишити Прагу.

У 1621 році на нього було накладено імперську опалу, наслідком чого стала конфіскація Бернбургу. Він втік спочатку до Швеції, а потім — до Данії. У 1624 році він звернувся до імператора з проханням про помилування, на що йому було надано дозвіл. Відійшов від усіх справ, померши 1630 року. Йому спадкував син Христіан II.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Анна, донька Арнольда III, графа Бентхайм-Штайнфурт-Текленбург-Лімбург

Діти:

  • Фрідріх Христіан (1596)
  • Амалія Юліана (1597—1605)
  • Христіан (1599—1656), 2-й князь Ангальт-Бернбургу
  • Елеонора Марія (1600—1657), дружина Іоганна Альберта II, герцога Мекленбург-Гюстров
  • донька (1601)
  • Сибілла Єлизавета (1602—1648).
  • Анна Магдалина (1603—1611)
  • Анна Софія (1604—1640)
  • Луїза Амалія (1606—1635)
  • Ернест (1608—1632), полковник курфюрства Саксонія
  • Амена Юліана (1609—1628)
  • Агнеса Магдалина (1612—1629)
  • Фрідріх (1613—1670), князь Ангальт-Бернбург-Гарцгероде
  • Софія Маргарита (1615—1673), дружина Йоганна Казимира, князя Ангальт-Дессау
  • Доротея Матильда (1617—1656)
  • Фрідріх Людвіг (1619—1621)

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Yates, Frances. The Rosicrucian Enlightenment. London; New York: Routledge, 1972. ISBN 0-415-26769-2
  • Parker, Geoffrey (ed.) (1997): The Thirty Years' War: Second Edition. Routledge.
  • Pursell, Brennan C. The Winter King. Aldershot: Ashgate, 2003.
  • Ernst-Joachim Westerburg: Fürst Christian I. von Anhalt-Bernburg und der politische Calvinismus. Thalhofen: Bauer, 2003.