Худяков Іван Олександрович
Худяков Іван Олександрович | |
---|---|
Народився | 1 (13) січня 1842[1] Курган, Тобольська губернія, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія[2] |
Помер | 19 вересня (1 жовтня) 1876[1] (34 роки) Іркутськ, Російська імперія[2] |
Поховання | Єрусалимський цвинтарd |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | етнолог, етнограф, збирач казок |
Іван Олександрович Худяков (рос. Иван Александрович Худяков; нар. 13 січня 1842, Курган — пом. 1 жовтня 1876, Іркутськ) — російський революціонер, фольклорист і етнограф.
Народився 1 [13] січня 1842 року у місті Кургані Тобольсбкої губернії Західно-Сибірського генерал-губернаторства Російської імперії (тепер центр Курганської області Росії) в сім'ї губернського доглядача училищ[3]. 1858 року поступив на історико-філологічний факультет Казанського університету, а наступного року перевівся до Московського університету, де займався під керівництвом Федора Буслаєва, основоположника міфологічної школи фольклористики в Російській імперії[3]. Під час літніх канікул записував пісні і казки («Збірник великоруських народних історичних пісень», 1860; «Великоруські казки» в 3-х випусках, 1860—1862). В кінці 1861 року виключений з університету за неявку на іспити.
За дорученням Російського географічного товариства видав два томи «Великоруських загадок» (у 1861 і 1864 роках). Протягом 1863—1864 років зблизився з уцілілими членами «Землі і волі», в червні 1865 років познайомився в Москві з Миколою Ішутіним, в серпні—листопаді 1865 року їздив за кордон, встановив зв'язки з Олександром Герценом, Миколою Огарьовим, «молодою еміграцією», після повернення брав участь у створенні керівних органів Ішутінського гуртка — «Організації» і групи «Ад», очолив петербурзьку філія гуртка.
7 квітня 1866 року заарештований і притягнутий до суду у справі про замах Дмитра Каракозова на Олександра II. 24 вересня засуджений Верховним кримінальним судом до заслання на поселення «у віддалені місця Сибіру». До 1874 відбував заслання в Верхоянську, де вивчав мову, фольклор і етнографію якутів. склав якутсько-російський словник, записував якутський і російський фольклор[3]. У 1869 році психічно захворів, в 1875 році переведений в Іркутську психіатричну лікарню, де і помер 19 вересня [1 жовтня] 1876 року.
В радянський час видані твори Івана Худякова:
- Записки каракозовца, Москва — Ленінград, 1930;
- Великорусские сказки в записях И. А. Худякова, Москва — Ленінград, 1964;
- Краткое описание Верхоянского округа, Ленінград, 1969.
- ↑ а б в Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
- ↑ а б Худяков Иван Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Іван Худяков на livelib.ru. [Архівовано 12 лютого 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Худяков Иван Александрович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Народились 13 січня
- Народились 1842
- Уродженці Кургана
- Померли 1 жовтня
- Померли 1876
- Померли в Іркутську
- Поховані на Єрусалимському цвинтарі Іркутська
- Уродженці Тобольської губернії
- Революціонери Російської імперії
- Фольклористи Російської імперії
- Фольклористи XIX століття
- Етнографи Російської імперії
- Етнографи XIX століття
- Песоналії:Верхоянськ
- Якутські фольклористи