Хімічний комплекс LCCC
Хімічний комплекс LCCC — підприємство нафтохімічної промисловості у штаті Луїзіана, яке станом на середину 2010-х належить південноафриканській компанії Sasol.
З 1942 року в районі агломерації Лейк-Чарльз (на річці Калкасьє за півсотні кілометрів від Мексиканської затоки, до якої прокладено важливий Судноплавний канал Калкасьє) діє нафтопереробний завод компанії Conoco. У 1962-му його доповнили нафтохімічним виробництвом, запустивши у Вестлейк (входить до названої агломерації) виробництво синтетичних жирних спиртів за технологією ALFOL. Остання використовує як сировину триетилалюміній та етилен, а основною продукцією є високомолекулярні спирти C12 — C14. На момент запуску це виробництво жирних спиртів було найбільшим в світі.[1][2]
До 1981-го на цій площадці також запустили установки:
- виробництва сполук алюмінію, продукцією якої є беміт, алюміній високої чистоти, дисперсійний алюміній, гідроталькіт та силікатний алюміній;
- нормальних парафінів;
- етоксиляції (виробництво продукції шляхом додавання оксиду етилену до субстрату);
- лінійного алкибензолу (виробництво подукції шляхом алкілювання бензолу нормальними олефінами C10 — C14).[3][4]
У 1968 році для забезпечення виробництва власною сировиною ввели в експлуатацію парову крекінг-установку, що випускає етилен.[5] Станом на середину 2010-х років її потужність становила 472 тисячі тонн на рік.[6] Окрім заводу спиртів, етилен також використовувався для виробництва мономеру вінілхлориду.[7]
У 1984 хімічний комплекс був викуплений у Conoco менеджментом та став працювати як компанія Vista. За умовами продажу в покупця зберігалось право на використання трубопровідних та портових потужностей Conoco, без чого було б неможливо продовжувати нормальну роботу. А в 1991 Vista була придбана компанією Condea — спільним підприємством німецького концерну DEA та попереднього власника Conoco. В цей же період (початок 1990-х) стався пов’язаний з комплексом випадок значного забруднення довкілля, коли через поганий стан прокладеного ще у 1947-му продуктопроводу до Калкасьє потрапила велика кількість діхлориду етилену — щонайменше 725 тонн.[8][9]
У 1999-му виробництво вінілхлориду продали корпорації Georgia Gulf[10], тоді як всі інші установки за два роки перейшли до південноафриканської Sasol (відома, зокрема, своїми вугле- та газохімічними комплексами у Сасолбурзі та Секунді) та отримали назву Lake Charles Chemical Complex (LCCC).
Можливо також відзначити, що у другій половині 2010-х внаслідок «сланцевої революції» Sasol почала спорудження в Лейк-Чарльз нової потужної крекінг-установки, що використовуватиме етан (на цьому ж газі працює й існуюча установка комплексу LCCC).
- ↑ DRAFT TECHNICAL MEMORANDUM: REASONABLE WORST CASE ANALYSIS INJURY ASSESSMENT FOR BAYOU VERDINE AND COON ISLAND LOOP (PDF). 1 червня 2004. Архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2017.
- ↑ All About Fatty Alcohols Condea - [PDF Document]. vdocuments.mx (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
- ↑ LAKE CHARLES CRACKER PROJECT (LCCP) & GAS-TO-LIQUIDS PROJECT (GTL) Rezoning Application. Архів оригіналу за 8 травня 2018.
- ↑ Sasol Alumina - Chemical Technology. Chemical Technology (брит.). Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
- ↑ Fuels and Lubricants Handbook (англ.). ASTM International. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
- ↑ INTERNATIONAL SURVEY OF ETHYLENE FROM STEAM CRACKERS—2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2017.
- ↑ pvc-maker. www.knak.jp. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
- ↑ CONDEA Vista Chemical. www.mesothelioma.com (англ.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 7 травня 2018.
- ↑ Not a leap in the dark, more a measured step (брит.). Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
- ↑ Georgia Gulf Buys Condea Vista Business for $270 Million (брит.). Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.