Хімічний склад річкових вод Приазов'я
Хімічний склад річкових вод басейну Приазов'я — вміст розчинених у річкових водах Приазов'я хімічних речовин — основних (головних) іонів, біогенних речовин, мікроелементів, значення мінералізації та твердості води. Річки Приазов'я впадають в Азовське море, р. Молочна — в Молочний лиман Азовського моря.
За характером природних умов у Приазов'ї вирізняють: 1) північно-східну частину, куди входять верхня половина басейну Кальміусу, верхні дві третини басейну Міуса (з Кринкою) і верхня половина басейну Мокрого Єланчика; 2) південну частину, яка охоплює басейн середньої частини р. Кальміус (з р. Кальчик), басейни річок Берда, Обитічна, Лозуватка, Корсак та верхніх приток р. Молочна; 3) південно-західну частину, яка охоплює басейни Молочної, річки Присивашшя та їх лимани, а також передгирлові ділянки всіх річок Приазов'я.
У північно-східній частині Приазов'я, розташованій на південно-східній околиці Донбасу. Формування хімічного складу річкових вод відбувається за умов змінного і недостатнього зволоження. У напрямку на південь та південний захід збільшується ступінь засолення чорноземних ґрунтів водорозчинними солями, головним чином сульфатами кальцію і натрію, менше — хлоридом натрію. Річкові води тут за складом гідрокарбонатні та сульфатні з переважанням кальцію та натрію.
У південній частині Приазов'я, розташованій на схилах Приазовської височини формування річкових вод відбувається в умовах недостатнього зволоження і посушливого клімату під впливом більш засолених сульфатами і хлоридами ґрунтів і порід. Річкові води тут зазвичай сульфатно-натрієві високої мінералізації.
У південно-західній частині Приазов'я, розташованій на рівнині, формування хімічного складу річкових вод відбувається в умовах посушливого клімату, де сформувалися південні чорноземи, темно-каштанові та каштанові солонцюваті ґрунти в комплексі з солонцями, які значно засолені сульфатами і хлоридами натрію. Річкові води високомінералізовані, за складом хлоридно-сульфатно-натрієві.
За узагальненими багаторічними даними гідрохімічного моніторингу гідрометслужби України гідрохімічний режим річок Приазов'я залежить від гідрологічного режиму, умов живлення річок, природних умов на водозборі.
Внаслідок танення снігу під час зимових відлиг, а також ранньою весною в річки і тимчасові водотоки надходять переважно слабомінералізовані поверхнево-схилові води, що стікають по замерзлому ґрунту.
Під час весняної повені річкові води верхів'їв річок Міус, Кальміус і Мокрий Єланчик за іонним складом належать до змішаного гідрокарбонатно-сульфатного класу групи кальцію з мінералізацією 300—500 мг/дм³ і твердістю води 3-5 ммоль/дм³.
У цей час на півдні через нестійке промерзання ґрунту в річки надходять ґрунтові води, які підвищують мінералізацію річкових вод до 500—1000 мг/дм³ і надають їм більш вираженого сульфатного характеру.
У південно-західній частині така ж ситуація, як у південній, тільки ґрунтові вод більш мінералізовані. Мінералізація річкових вод у цей час у річках Лозуватка, Корсак та нижній течії р. Молочна коливається в межах 1000—1500 мг/дм³, твердість води — 11-17 ммоль/дм³. Вода належить до сульфатного класу групи кальцію чи натрію.
1. Середні багаторічні концентраціїосновних іонів та мінералізація річкових вод у моніторингових створах річок Приазов'я, мг/дм³[1][2]
| Річка — пункт, сезон | Ca2+ | Mg2+ | Na++K+ | HCO− 3 |
SO2− 4 |
Cl− | Мінералізація води |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Весняна повінь | |||||||
| Молочна — м. Токмак | 326,5 | 154,7 | 323,8 | 313,8 | 1373,4 | 307,9 | 2800 |
| Обитічна — м. Приморськ | 501,5 | 202,5 | 257,5 | 254,2 | 1631,5 | 482,5 | 3330 |
| Кальчик — м. Маріуполь | 288,4 | 81,8 | 467,8 | 211,8 | 1187,4 | 476,4 | 2714 |
| Літньо-осіння межень | |||||||
| Молочна — м. Токмак | 301,1 | 146,1 | 307,5 | 267,7 | 1213,5 | 321,4 | 2557 |
| Обитічна — м. Приморськ | 492,6 | 204 | 281,6 | 251 | 1956,6 | 666,6 | 3852 |
| Кальчик — м. Маріуполь | 271,8 | 80,7 | 494,6 | 199 | 1243,6 | 557,4 | 2847 |
| Зимова межень | |||||||
| Молочна — м. Токмак | 349,6 | 156,2 | 295,7 | 369,4 | 1115,1 | 328 | 2614 |
| Обитічна — м. Приморськ | 509,2 | 244,3 | 250,1 | 352,4 | 2289 | 696,2 | 4341 |
| Кальчик — м. Маріуполь | 299,3 | 78,6 | 568,9 | 207,4 | 1280 | 586,9 | 3021 |
Руслові води, що формуються під час весняної повені і зимових паводків, які бувають під час відлиг, коли сходить сніговий покрив, через їхню низьку і помірну мінералізацію часто акумулюються у водосховищах і ставках для господарського використання.
Під час літньо-осінньої та зимової межені річки Приазов'я живляться лише підземними водами, в основному, безнапірними, а також напірними, в меншій мірі — ґрунтовими водами. Стік у меженний період формується переважно за рахунок високомінералізованих вод сульфатного класу, а на півдні — сульфатно-хлоридного. В цей період найбільш чітко проявляється гідрохімічна зональність річкових вод Приазов'я.
У північно-східній частині, у верхніх течіях річок Міус, Кальміус і Мокрий Єланчик води належать до сульфатного класу групи натрію, мають мінералізацію 1500—2000 мг/дм³ і твердість води 11-20 ммоль/дм³.
У південній частині, у середній і нижній течіях річок Міус, Кальміус, Мокрий Єланчик а також Кальчик, Берда та Обитічна, у верхній та середній течіях р. Молочна мінералізація руслових вод коливається в межах 2000-4000 мг/дм³, твердість води — 15-30 ммоль/дм³, вода належить до сульфатного класу групи кальцію-натрію.
У південно-західній частині, в річках Лозуватка, Корсак та нижній течії р. Молочна мінералізація води досягає 6000 мг/дм³, твердість води — 25-60 ммоль/дм³.
2. Середні багаторічні концентрації біогенних речовин — загального заліза (Fe), мінерального фосфору (P), кремнію (Si), сполук азоту (NO−
3, NO−
2, NH+
4), мг/дм³ та значення біхроматної окиснюваності (БО, мг О/дм³) у річкових водах за моніторинговими створами річок Приазов'я[1][2]
| Річка — пункт, сезон | Fe | P | Si | NO− 3 |
NO− 2 |
NH+ 4 |
БО |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Весняна повінь | |||||||
| Молочна — м. Токмак | 0,03 | 0,021 | 3,4 | 0,331 | 0,069 | 2,106 | 19,8 |
| Обитічна — м. Приморськ | 0,10 | 0,038 | 2,3 | 0,529 | 0,022 | 0,499 | 56,4 |
| Кальчик — м. Маріуполь | 0,07 | 0,025 | 2,5 | 0,614 | 0,087 | 0,484 | 28,3 |
| Літньо-осіння межень | |||||||
| Молочна — м. Токмак | 0,07 | 0,023 | 3,8 | 0,440 | 0,013 | 0,340 | 37,7 |
| Обитічна — м. Приморськ | 0,07 | 0,039 | 2,9 | 0,440 | 0,022 | 0,260 | 41,4 |
| Кальчик — м. Маріуполь | 0,03 | 0,021 | 3,3 | 0,620 | 0,098 | 0,620 | 38,0 |
| Зимова межень | |||||||
| Молочна — м. Токмак | 0,08 | 0,015 | 4,5 | 1,173 | 0,051 | 1,716 | 24 |
| Обитічна — м. Приморськ | 0,02 | 0,035 | 3,1 | 0,656 | 0,042 | 0,226 | 32,6 |
| Кальчик — м. Маріуполь | 0,07 | 0,025 | 2,8 | 0,538 | 0,075 | 0,523 | 30,7 |
Таким чином, вміст основних іонів, біогенних органічних речовин, важких металів у воді річок Приазов'я в значній мірі залежить від специфічних природних чинників (див. табл. 1-3). У річках Приазов'я спостерігається незадовільна якість води за рахунок природних чинників — перевищення мінералізації та твердості води для прісних вод та ГДК для джерел питного водопостачання. В індустріальних районах на хімічний склад та якість води мають вплив промислові стічні води, зумовлюючи забруднення річкових вод (як, наприклад р. Кальміус відчуває вплив м. Маріуполя[3]).
3. Середні багаторічні концентрації важких металів (міді — Cu, цинку — Zn та хрому — Cr) у річкових водах за моніторинговими створами річок Приазов'я, мкг/дм³ [1][2]
| Річка — пункт, сезон | Cu | Zn | Cr |
|---|---|---|---|
| Весняна повінь | |||
| Молочна — м. Токмак | 5 | 5 | 46 |
| Обитічна — м. Приморськ | 14 | 9 | 16 |
| Кальчик — м. Маріуполь | 4 | 3 | 14,5 |
| Літньо-осіння межень | |||
| Молочна — м. Токмак | 4,2 | 8,5 | 14 |
| Обитічна — м. Приморськ | 36 | 37 | 11 |
| Кальчик — м. Маріуполь | 2 | 7 | 9 |
| Зимова межень | |||
| Молочна — м. Токмак | 11 | 0 | 19 |
| Обитічна — м. Приморськ | 11,5 | 23,5 | 5,5 |
| Кальчик — м. Маріуполь | -* | - | 15 |
Примітка: * — компонент не визначався.
- ↑ а б в Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. — К.: Вища школа, 1995. — 307 с. — ISBN 5-11004522-4
- ↑ а б в Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії. — К., 2012. — ISBN 978-966-521-559-2
- ↑ Сочевічек Я. В., Чайка Л. В. Гідрохімічний моніторинг річки Кальміус // Матеріали наук.-практ. конференції «Екологічні проблеми індустріальних мегаполісів». — Донецьк. — 2008.