Перейти до вмісту

Цапко Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іван Цапко
 Полковник
Загальна інформація
Народження7 вересня 1896(1896-09-07)
Кубань
Смерть10 вересня 1967(1967-09-10) (71 рік)
Нью-Йорк
Громадянство УНР
Національністьукраїнець
Військова служба
Роки служби19181952
Приналежність УНР
Вид ЗС Армія УНР
ФормуванняОкрема кінна дивізія
Війни / битвиПерша світова війна
Радянсько-українська війна
Командування
командир полку кінноти в Окремій Кінній Дивізії
Нагороди та відзнаки
Орден «Залізний хрест» (УНР)
Орден «Залізний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)
Георгіївський хрест 4 ступеня
Георгіївський хрест 4 ступеня
Воєнний хрест 1914—1918
Воєнний хрест 1914—1918

Іван Цапко (7 вересня 1896 — † 10 вересня 1967) — сотник Армії УНР (підполковник в еміграції).

Життєпис

[ред. | ред. код]
В часі служби в РІА
Юрій Тамарський, Іван Кедрин, Іван Цапко (праворуч)

Козак-кубанець. Закінчив царську «Офіцерську стрілецьку школу», учений-картограф.

У 1914 добровольцем пішов на фронт, служив у Кубанському Козачому війську. За бойові заслуги отримав звання хорунжого.

За активну службу в Першій світовій війні на Кавказькому фронті дістав російський Георгіївський хрест та французький Воєнний Хрест.

У 1917 організував на Кавказькому фронті кінну сотню (згодом — курінь) ім. І. Сірка, яка тривалий час була єдиною підтримкою міської влади у м. Батумі. Навесні 1918 на чолі сотні прибув в Україну. Восени 1918 осавул Слобідського Коша Українського Козацтва. У грудні 1918 р. — січні 1919 р. був командиром Старобільського партизанського кінного загону, з яким незабаром перейшов до Добровольчої армії.

Воював з більшовиками у складі кубанських козачих частин. У березні 1920 після капітуляції Кубанська армія на Північному Кавказі перед більшовиками разом з полковником Іваном Омеляновичем-Павленком добрався до Дієвої армії УНР, де командував полком кінноти в Окремій Кінній Дивізії.

З 1923 проживав на еміграції у Польщі.

  • з 1942 р. — начальник штабу козацьких військових частин «Українського Вільного Козацтва» (УВК), член Української вільної академії наук, З 1950 у США, був активним українським громадським діячем. Урядом УНР в екзилі був підвищений до звання підполковника.
  • у 1952–1967 рр. — Військовий отаман УВК,
  • у 1960 р. став засновником першої станиці УВК у США, Помер 10 вересня 1967 р., похований у м. Нью-Йорку, США.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Українське Козацтво. — 1978 — Ч. 7-8(52-53). — С. 1;
  • Цапко І. Перша українська військова місія в Криму (травень 1920)//Вісті Комбатанта. — 1963. — Ч. 3. — С. 19-26;
  • Цапко І. Кінний бій під Сидоровим//За Державність. — Торонто. — 1964. — Ч. 10. — С. 204–209;
  • Некролог//Вісті Комбатанта. — Нью-Йорк. — 1967. — № 5/6. — С. 93.