Царик Григорій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Царик.
Григорій Якович Царик
Народився21 січня 1909(1909-01-21)
Яготин, Яготинський район, Україна
Помер30 червня 1974(1974-06-30) (65 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьєврей
Діяльністьробітник
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1964
Орден Леніна — 1964|Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
 Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Новатори заводу «Арсенал» ім. В. І. Леніна, Герої Соціалістичної Праці (зліва направо): Г. Я. Царик, В. П. Філіпов, М. Г. Павленко. 1966 р.
Могила Григорія Царика

Ца́рик Григо́рій Я́кович (12 січня 1909(19090112), селище Лісняки, тепер частина міста Яготина Яготинського району Київської області — 30 червня 1974, місто Київ) — український токар-інструментальник київського заводу «Арсенал», новатор виробництва. Депутат Верховної Ради УРСР 2—8-го скликань (1947–1974). Член Президії Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань. Заслужений раціоналізатор України (1963), Герой Соціалістичної Праці (15.06.1964).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в бідній родині в селі під Яготином. Трудову діяльність розпочав у 1922 році учнем токаря механічної майстерні. З 1927 року працював на Київському заводі «Арсенал» токарем-інструментальником.

З 1930 по 1932 рік служив у Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1932 року.

З 1932 року знову працював токарем-інструментальником на Київському заводі «Арсенал». У роки німецько-радянської війни, коли завод «Арсенал» був евакуйований до РРФСР, Григорій Царик щодня виконував норми на 600%. Комуністична пропаганда називала його «одним з перших стахановців у Києві», потім — організатор шкіл передових методів праці.

Делегат десяти з'їздів КПРС і КПУ, сім термінів був депутатом Верховної Ради УРСР.

Жив у Києві. Помер 30 червня 1974 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7).

У 1974–2023 роках на честь Григорія Царика було названо вулицю в Києві.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Царик_Григорій_Якович&oldid=43472667