Цвітова (Чортківський район)

село Цвітова
	Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці[d] і пам'ятка природи місцевого значення Цвітівська липаЦерква Введення в Храм Пресвятої Богородиці[d] і пам'ятка природи місцевого значення Цвітівська липа
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Трибухівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61060390070088796
Облікова картка	Цвітова
Основні дані
Перша згадка	1785
Населення	651
Територія	1.070 км²
Густота населення	608.41 осіб/км²
Поштовий індекс	48433
Телефонний код	+380 03544
Катойконіми	цвітівчани, цвітівчанин, цвітівчанка
Географічні дані
Географічні координати	49°1′40″ пн. ш. 25°27′21″ сх. д. / 49.02778° пн. ш. 25.45583° сх. д.
Водойми	р. Вільховець
Найближча залізнична станція	Пишківці
Місцева влада
Адреса ради	48431, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Трибухівці, вул. Горішня,46
Карта
	Цвітова
	Цвітова
Мапа
	Цвітова у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Цвітова.

Цвітова́ — село в Україні, у Трибухівській сільській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Вільховець, на півночі району. Центр Цвітівської сільської ради до 2019 року.

Населення — 630 осіб (2024 р.).

Історія

Село Цвітова серед сусідніх сіл згадується у грамоті 7 червня 1471 р.^[1]

Перша писемна згадка — 1785 р.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Січ», «Сільський господар», «Хліборобський Вишкіл Молоді», кооператива.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Трибухівської сільської громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[3].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	649	99.70%
російська	1	0.15%
румунська	1	0.15%
Усього	651	100%

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610198, розташована у приміщенні клубу.

Результати

зареєстрований 441 виборець, явка 53,51%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 47,64%, за «Голос» — 14,16%, за «Європейську Солідарність» — 9,44%.^[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 42,67%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 24,89%, за Олега Вітвіцького (Голос) — 11,11%^[6].

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, дошкільний заклад, ФАП, ПАП «Цвітова», торговий заклад.

Пам'ятки

Є Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці^[d] (1888 р., дерев'яна), каплиця (1993 р., мурована).

Біля церкви росте пам'ятка природи місцевого значення — Цвітівська липа дрібнолиста віком близько 300 років, діаметр стовбура 142 см.

Встановлено 2 пам'ятні хрести на честь скасування панщини, пам'ятний знак до 2000-ліття Різдва Христового, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992 р.).

Відомі люди

Король Антін — автор проекту будівництва «Народного Дому» в селі.^[7]
о. Яків Медвецький (1880—1941) — український церковний діяч, греко-католицький священник, апостольський адміністратор Лемківщини.

Світлини

Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці 1888
Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці 1888
Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці 1888
Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці
Капличка
Символічна могила Борцям за волю України

Примітки

↑ Підтвердна грамота подільського земського судді Сигізмунда з Новосілець та підсудка Івана з Борисківців про запис червоногородським старостою Михайлом із Бучача 600 гривен привінка та 200 гривен дарунку до 600 гривен приданого своєї дружини Єлизавети, дочки жидачівського старости Юрші з Ходорівстава, та забезпечення всієї цієї суми на містечку Язлівці та селах Заліссі, Поморцях, Репеничах, Цвітовій, Суснівцях, Кошилівцях, Лузі, Берем’янах, Полівцях, Пацевому й Кривій Ланці. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
↑ Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 675.

Література

У Вікісловнику є сторінка Цвітова.

Крижанівський І., Уніят В. Цвітова // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 660—662. — ISBN 978-966-457-246-7.
Мельничук Б., Уніят Б. Цвітова // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 566–567. — ISBN 978-966-528-279-2.
Ćwitowa, 1) wieś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 717. (пол.) — S. 717. (пол.)

Посилання

«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Підтвердна грамота подільського земського судді Сигізмунда з Новосілець та підсудка Івана з Борисківців про запис червоногородським старостою Михайлом із Бучача 600 гривен привінка та 200 гривен дарунку до 600 гривен приданого своєї дружини Єлизавети, дочки жидачівського старости Юрші з Ходорівстава, та забезпечення всієї цієї суми на містечку Язлівці та селах Заліссі, Поморцях, Репеничах, Цвітовій, Суснівцях, Кошилівцях, Лузі, Берем’янах, Полівцях, Пацевому й Кривій Ланці. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.

[2] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-4] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-5] Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-6] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]

[7] Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 675.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]