Перейти до вмісту

Цеглина (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Цеглина
Brick
ЖанрТрилер
детектив
РежисерРаян Джонсон
ПродюсерРем Бергман
Марк Метіс
СценаристРаян Джонсон
У головних
ролях
Джозеф Гордон-Левітт
Нора Зегетнер
Емілі де Рейвін
Лукас Гаас
ОператорСтів Едлін
КомпозиторНатан Джонсон
МонтажРаян Джонсон
КінокомпаніяBergman Lustig Productions
Дистриб'юторFocus Features
Тривалість105 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік2005
Дата виходу7 квітня 2006
Кошторис475,000 $
Касові збори3,919,254 $
IMDbID 0393109
РейтингMPAA: R

«Цеглина» (англ. Brick) — американський детективний трилер режисера Раяна Джонсона у жанрі неонуар. У головній ролі — Джозеф Гордон-Левітт. Прем'єра відбулась 2005 року на Sundance Film Festival.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дії розгортаються у сучасній (2005 рік) школі у Південній Каліфорнії. Брендан Фрай (Джозеф Ґордон-Левітт), учень звичайної каліфорнійської школи, отримує записку від своєї колишньої дівчини Емілі (Емілі де Рейвін) із проханням прийти у певне місце для зустрічі. Там Брендан отримує дзвінок у телефонну будку: Емілі істерично намагається щось йому сказати, лунає кілька незрозумілих слів: «цеглина», «таг», «фріско», «штир», і раптом кидає трубку.

Брендан розуміє, що дівчина потрапила у біду, тому вирішує за допомогою кількох зачіпок знайти її та з'ясувати, що сталося. У цьому йому допомагає інформатор на прізвисько «Мозок» (Метт О'Лірі). Через два дні, відповідно до записки, яку він знайшов у шкільному театрі, він приходить до стічної канави у придорожному тунелі, де знаходить тіло Емілі, і чує звуки кроків людини, що втікає геть.

Після смерті Емілі Брендан намагається знайти винного у її смерті. Під час розслідування цієї справи у Брендана з'являється коло підозрюваних, серед яких: популярна у школі Лора (Нора Зегетнер), злочинець Таг (Ноа Флісс), наркозалежний Дод (Ноа Сіган), театральна актриса Кара (Меган Гуд), спортсмен Бред (Браян Дж. Вайт), і наркобарон «Голка» (Лукас Гаас).

У результаті свого розслідування він опиняється у епіцентрі місцевої злочинної змови.

У ролях

[ред. | ред. код]

Реліз

[ред. | ред. код]

У США фільм вийшов на екрани 7 квітня березня 2006 року у 2-ох спеціалізованих кінотеатрах. У Великій Британії аудиторії картину було представлено 12 травня. За різними даними бюджет фільму склав $400—500 тис.; а касові збори склали близько $2 млн у США; загальні ж касові збори ледь не сягнули $4 млн.[1]

Home media

[ред. | ред. код]

Реліз фільму для США і Канади на DVD відбувся 8 серпня 2006 року як частина серії «Spotlight Series» компанії Focus Features . До диску увійшли: вибірка "вирізані і розширені сцени з вступом від Джонсона; обговорення фільму за участі Нори Зегетнер і Ноя Сеґана; і аудіокоментар із Раяном Джонсоном, Норою Зегетнер, Ноєм Сеґаном, художником-постановником Джоді Тілленом і художником із костюмів Мішель Пош

Реліз фільму на DVD для Європи (без України, Білорусі і РФ), Середнього Сходу, Єгипту, Японії, Південної Африки відбувся 18 вересня 2006 року.

Рецензії

[ред. | ред. код]

У цілому, відгуки про картину були теплими. На сайті Rotten Tomatoes фільм отримав 80 % «свіжості», спираючись на 137 коротких відгуків,[2] і став 35 номером у списку газети Entertainment Weekly «50 найкращих фільмів випускників школи».[3] На основі 34 коротких відгуків у інтернеті сайт Metacritic присудив картині 72 пункти зі 100 (рейтинг «уцілому добре»).[4]

«Цеглині» присудили 489-ту позицію в журналі «Empire» за 2008 рік у списку 500 найвидатніших фільмів усіх часів.[5]

Музична тема і саундтрек

[ред. | ред. код]

Музику до фільму «Цеглина» написав двоюрідний брат Джонсона, Нейтан Джонсон, за участі гурту The Cinematic Underground. Музика до фільму перегукується зі стилем, відчуттям і загальною текстурою фільмів нуар. Музичну тему написано для традиційних інструментів: піаніно, труба і скрипка, а також для унікальних і нововинайдених інструментів: вино-фон, металофон, зламане пианино, дверці-шафи й кухонне-начиння. Усю цю музику Нейтан Джонсон записав у власній квартирі в місті Борнмуті за допомогою одного мікрофона і комп'ютера PowerBook. CD з саундреком до фільму вийшов у світ 12 березня 2006 року на студії «Lakeshore Records». На додаток до Джонсонових тем, він включає пісні рок-гурту The Velvet Underground, австрійського музиканта Антона Караса (чесько-угорського походження) і Кея Армена, пісні «Frankie and Johnny» у виконанні Бенні Беріґена «The sun whose rays are all ablaze» у виконанні Нори Зегетнер. Нейтан Джонсон підтвердив думку про вплив тем із фільму Твін Пікс Девіда Лінча.[6]

"Цеглина"
Саундтрек-альбом
КомпозиторНейтан Джонсон
ВиконавецьVarious Artists
Дата випуску21 березня 2006р.
Записаний2005-2006
Жанррізножанрова музика
Тривалість1:12:07
ЛейблLakeshore Records
ПродюсерНейтан Джонсон
  1. «Emily's Theme» — Нейтан Джонсон
  2. «Sister Ray[en]» — The Velvet Underground
  3. «The Sun Whose Rays Are All Ablaze» — Нора Зегетнер
  4. «Frankie and Johnny[en]» — Банні Беріґен
  5. «I'm in the Middle of a Riddle» — Ентон Кейрас (Антон Карас), Кей Армен
  6. «Pale Blue Arrow» — Нейтан Джонсон
  7. «Locker 269» — Нейтан Джонсон
  8. «Kara's Theme (Вампірська драма)» — Чайна Кент
  9. «Laura's Theme» — Нейтан Джонсон & Чайна Кент
  10. «The Pin in the Night» — Нейтан Джонсон, Кріс Мерс & Чайна Кент
  11. «Pie House Rats» — Сет Кент
  12. «Emily's Theme 2 (Білий кролик)» — Нейтан Джонсон
  13. «Emily's Theme 3 (Почати зайжди важко)» — Нейтан Джонсон & Чайна Кент
  14. «The Dream and the Tunnel» — Нейтан Джонсон & Кріс Мерс
  15. «Emily's Theme 6 (Реприза)» — Нейтан Джонсон
  16. «A Show of Hands» — Нейтан Джонсон
  17. «Minneapolis» — Нейтан Джонсон
  18. «Front Page News» — Нейтан Джонсон
  19. «Knives in My Eyes» — Нейтан Джонсон
  20. «The Pin's Lair» — Нейтан Джонсон
  21. «Laura's Theme 5 (Віриш тепер?)» — Нейтан Джонсон & Чайна Кент
  22. «Ultimate-Tims» — Нейтан Джонсон & Чайна Кент
  23. «Turning In» — Нейтан Джонсон
  24. «The Pinivan» — Нейтан Джонсон & Чайна Кент
  25. «Dode's Threat/South of T-Street» — Нейтан Джонсон & Кріс Мерс & Чайна Кент & Стів Каулі
  26. «The Brick of Brock» — Нейтан Джонсон & Чайна Кент
  27. «Four O'Clock (Частина 1)» — Нейтан Джонсон & Кріс Мерс
  28. «The Field» — Нейтан Джонсон & Чайна Кент
  29. «The Tunnel» — Нейтан Джонсон & Кріс Мерс
  30. «Tug's Tale (Частина 2)» — Нейтан Джонсон & Кріс Мерс
  31. «Kabuki Confrontation» — Нейтан Джонсон & Кріс Мерс & Чайна Кент
  32. «Showing Kara's Ace» — Нейтан Джонсон & Кріс Мерс & Чайна Кент
  33. «Four O'Clock (Частина 2)» — Нейтан Джонсон & Кріс Мерс & Чайна Кент
  34. «I'm Sorry Brendan» — Нейтан Джонсон
  35. «The Physical Proxy» — Нейтан Джонсон & Чайна Кент
  36. «Pale Blue Arrow (Частина 2)» — Нейтан Джонсон & Чайна Кент
  37. «Building to War» — Нейтан Джонсон & Кріс Мерс
  38. «War» — Нейтан Джонсон & Кріс Мерс
  39. «Laura's Theme (Реприза)» — Нейтан Джонсон & Чайна Кент
  40. «The Tale» — Нейтан Джонсон & Кріс Мерс & Чайна Кент & Стів Каулі

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2005 — Sundance Film Festival: Спеціальний приз журі та номінація на Великий приз журі (Райан Джонсон)
  • 2006 — Каталонський кінофестиваль у Сіджасі: премія «Громадянин Кейн» за найкраще режисерське відкриття та номінація на найкращий фільм (Раян Джонсон)
  • 2006 — дві номінації на премію «Незалежний дух»: премія імені Джона Кассаветіса (Раян Джонсон, Рем Бергман, Марк Метіс) та продюсерська премія (Рем Бергман)

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Brick. Box Office Mojo. Internet Movie Database. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 20 лютого 2008.
  2. Brick [Архівовано 30 листопада 2012 у Wayback Machine.], Rotten Tomatoes, accessed May 8, 2011.
  3. The 50 Best High School Movies. Entertainment Weekly. 7 вересня 2006. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 9 березня 2007. [Архівовано 2013-05-27 у Wayback Machine.]
  4. Brick (2006): Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 2 квітня 2008. [Архівовано 2014-02-12 у Wayback Machine.]
  5. 489: Brick (2005). Empire. Bauer Consumer Media. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 1 січня 2010.
  6. Johnson, Rian (May, 2006). Deleted Scenes and related questions. Rian's Forum. rcjohnso.com. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 9 березня 2007.

Посилання

[ред. | ред. код]