Центральне бюро рейху з боротьби із гомосексуальністю та абортами
| Центральне бюро рейху з боротьби із гомосексуальністю та абортами | |
| Дата створення / заснування |
10 жовтня 1936  |
|---|---|
| Офіційна назва |
нім. Reichszentrale zur Bekämpfung der Homosexualität und der Abtreibung |
| Засновник |
Генріх Гіммлер |
| Президент |
Йозеф Майзінгер і Erich Jacobd |
| Країна |
.svg){kind=small} Німеччина |
| Час/дата припинення існування |
1945 |
Центральне бюро рейху з боротьби із гомосексуальністю та абортами (нім. Reichszentrale zur Bekämpfung der Homosexualität und der Abtreibung Reichszentrale zur Bekämpfung der Homosexualität und der Abtreibung) — установа нацистської Німеччини.
Створено 10 жовтня 1936 року спеціальним наказом райхсфюрера СС Генріха Гіммлера в ході реорганізації кримінальної поліції[de]. Наказ не був опублікований в газеті імперського міністерства внутрішніх справ (RMBliV), але був розісланий в усі поліційні ділянки. Створення Бюро ознаменувало нову хвилю переслідувань гомосексуалів в нацистській Німеччині після відносного «затишшя» в період літніх Олімпійських ігор 1936 року. Основним завданням Бюро був збір даних про гомосексуалів.
Централізована база даних гомосексуалів дозволяла Бюро координувати їх переслідування і покарання. Для цього в розпорядженні Бюро були спеціальні мобільні загони, які мали повноваження аж до розстрілу. До 1940 року Бюро мала у своєму розпорядженні дані про 41 000 гомосексуалів, як підозрюваних, так і вже засуджених.
З 1936 по 1938 рік Бюро керував функціонер СС Йозеф Майзінгер, який також був головою спеціального відділу боротьби з гомосексуальністю та абортами в гестапо[1], потім Бюро очолив кримінолог Еріх Якоб. У липні 1943 року Якоб став директором по кримінології та працював спільно з психіатром і неврологом Карлом-Гайнцом Роденбергом[en], який став науковим керівником Бюро[2] і очолював групу з 17 співробітників. Архів Бюро, який, за деякими даними, нараховував близько 100 000 записів, по всій ймовірності, був знищений в останні дні війни.
В ході кампанії проти католицької церкви[en] з подачі Бюро багато католицьких священників було заарештовано за необґрунтованими звинуваченнями в гомосексуальності та статевих збоченнях[3].
- ↑ Hutter, Jörg (1996). Dobler, Jens (ред.). Die Rolle der Polizei bei der Schwulen- und Lesbenverfolgung im Nationalsozialismus (нім.). Berlin: Verlag rosa Winkel. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 14 листопада 2019.
{{cite book}}: Проігноровано|work=(довідка) - ↑ Jellonek, Burkhard (1990). Homosexuelle unter dem Hakenkreuz. Die Verfolgung von Homosexuellen im Dritten Reich (нім.). Paderborn: Schöningh. с. 128. ISBN 3-506-77482-4.
- ↑ Paulus Engelhardt: Korbinian Leonhard Roth OP (1904 −1960) und die «Sittlichkeitsprozesse» gegen Priester und Ordensleute in der NS-Zeit.
- Grau, Günter: Homosexualität in der NS-Zeit. Dokumente einer Diskriminierung und Verfolgung, Fischer, Frankfurt a. M. 2004, ISBN 359-61-59733.
- Hutter, Jörg: "Die Rolle der Polizei bei der Schwulen- und Lesbenverfolgung im Nationalsozialismus " [1] [Архівовано 24 червня 2018 у Wayback Machine.].