Перейти до вмісту

Центрально-Міський район (Макіївка)

Координати: 48°02′00″ пн. ш. 37°58′00″ сх. д. / 48.03333° пн. ш. 37.96667° сх. д. / 48.03333; 37.96667
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Центрально-Міський район
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Макіївка
Утворений: 1938
Населення: 94417 (1 січня 2001)
Географічні координати: 48°02′00″ пн. ш. 37°58′00″ сх. д. / 48.03333° пн. ш. 37.96667° сх. д. / 48.03333; 37.96667
Районна влада
Адреса адміністрації: 86101 Донецька обл., м. Макіївка, вул. Леніна, 54, 22-08-22
Голова районної ради: Ситько Олег Валерійович
Мапа
Мапа

Центрально-Міський район Макіївки — у центрі та півночі міста Макіївка.

Загальна кількість населення — 94 937 чоловік (2001 рік)

Географія

[ред. | ред. код]

Річки: Калинова, Балка Суха Калинова.

Визначні пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Донецький обласний російський театр юного глядача — ТЮГ (вул. Леніна, 64)
  • Макіївський економіко-гуманітарний інститут (вул. Островського, 16)
  • Філія Донецького обласного краєзнавчого музею (вул. Леніна, 51/26)
  • Святий-Георгіївський храм
  • Кінотеатр «Союз» (вул. Леніна, 50)
  • Макіївський політехнічний коледж (вул. Леніна, 47)
  • Готель «Маяк» (пл. Радянська, 7)
  • ЦПКіВ імені 10-річчя незалежності України
  • Міський сад (Піонерський парк)
  • Стадіон «Бажановець» (у неробочому стані)
  • ПК ім. М. И. Калініна шахти ім. В. М. Бажанова
  • Центральний ринок (Червоний базар)
  • Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанку (м-н Сонячний, 12)

Житлові масиви

[ред. | ред. код]
  • центр міста
  • Центральний
  • Сонячний
  • Черемушки
  • Селище шахти ім. В. М. Бажанова
  • Даки
  • (Селище шахти) Батова
  • 92-квартирний (будинок)
  • 3/5 (площа Грибниченко)
  • квартал «Комсомольський»
  • квартал «Гвардійський»
  • квартал «Металург»
  • квартал Шахтарський

Основні автомагістралі

[ред. | ред. код]
  • вул. Леніна
  • вул. Московська
  • вул. Плеханова
  • Донецьке шосе
  • просп. 250-річчя Донбасу
  • бульвар Горбачова
  • вул. Донецька
  • вул. Островського
  • вул. Ольховська
  • вул. 50-річчя СРСР
  • пл. Леніна
  • пл. Радянська
  • пл. Героїв
  • вул. В'яземського

Промислові підприємства

[ред. | ред. код]
  • Шахти ДХК «Макіїввугілля»: імені Бажанова, імені Батова.
  • Макіївське трамвайно-тролейбусне управління (МАКТТУ)
  • Макіївський виноробний завод
  • Макіївський міський водоканал

Міський транспорт

[ред. | ред. код]
  • тролейбуси (представлені всі 4 міські маршрути):
    • 2 Дитячий мир (центр) — Залізничний вокзал
    • 3 Дитячий мир — сел. Бажанова
    • 4 Дитячий мир — «Даки»
    • 5 Дитячий мир — вул. Горностаєвська
  • маршрутні таксі, автобуси:
    • 1 АВ «Центральний універмаг» — «Даки»
    • 2 АС «Плеханівська» — «Бажанова»
    • 4 АС «Плеханівська» — сел. «Ново-Калинове»
    • 7 АС «Плеханівська» — АС «Червоногвардійська» (через заводоуправління «ММК ім. Ілліча»)
    • 8 АС «Плеханівська» — Сел. «Шлях Ілліча»
    • 30 АС «Плеханівська» — АС «Червоногвардійська» (через «МІСІ»)

До початку 2006 року в районі експлуатувалися трамваї:

До останнього часу в районі експлуатувалися 8 з 9 тролейбусних маршрутів. У зв'язку з важкою економічною обстановкою 5 з 9 тролейбусних маршрутів (як і всі трамвайні маршрути) ліквідовані, контактні мережі й рейки на більшому протязі не експлуатованих маршрутів розібрані.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення району становило 94417 осіб, із них 9,06 % зазначили рідною мову українську, 90,06 % — російську, 0,11 % — вірменську, 0,1 % — білоруську, 0,03 % — молдовську, 0,02 % — циганську, 0,01 % — єврейську та грецьку, а також польську, гагаузьку, болгарську та німецьку мови[1].

  • З півночі до Центрально-Міського району примикають приватні забудови дачного типу, знані як «виноградники», які простягаються від залізничної колії до каналу «Сіверський Донець — Донбас».
  • На північному заході району є місцевість «Гірки», де розташована школа-інтернат, зона відпочинку зі ставком, питними джерелами води.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 серпня 2015. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]