Ценуроз
| Ценуроз / Інвазія, яку спричинюють проміжні стадії деяких стрічкових гельмінтів роду Taenia | |
|---|---|
 Зріла особина Taenia multiceps та утворені личинками цього гельмінта ценури (міхури) у головному мозку барана і кроля. | |
| Спеціальність | інфекційні хвороби, ветеринарія і гельмінтолог[d] |
| Симптоми | головний біль, блювання, гіперкінез, атаксія, парез, епілептичний припадок, менінгеальні симптоми, синдром Брунсаd, параліч, екзофтальм, сліпота і міалгія |
| Причини | Taenia multicepsd, T. serialisd і T. braunid |
| Метод діагностики | КТ, ультразвукове дослідження і МРТ |
| Ведення | хірургічна операція і протиглисні засоби |
| Препарати | празиквантел, альбендазол і Ніклозамід |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | B71.8 |
| MeSH | D002590 |
Ценуро́з (лат. Coenurosis, англ. Coenuriasis, також Справжня вертячка у тварин[1]) — інвазія, яку спричинюють проміжні стадії стрічкових гельмінтів Taenia multiceps, Taenia serialis, Taenia brauni, Taenia glomerata, які є паразитами родини псових, зокрема собак (англ. Bladderworm). При цьому в організмі людини утворюються ценури (великі паразитарні міхури, що всередині містять одразу декілька зародків із голівками-сколексами). Через це ларвальну (личинкову) стадію T. multiceps називають часто Coenurus cerebralis. У інших згаданих гельмінтів також ларвальні стадії називають відповідно — Coenurus serialis або brauni або glomerata.
Вперше був виявлений у людини в 1913 році в Парижі, коли під час патологоанатомічного розтину слюсаря, що помер від тривалої хвороби, яка перебігала з судомними нападами і афазією, були виявлені у головному мозку два великих пухирі, один з яких вже дегенерував, а інший був живим і містив у собі 75 сколексів (голівок стрічкового гельмінта)[2].
Перший доведений випадок інвазії людини Т. serialis виявлено у 59-річної французької жінки в 1933 році. Ценури від цієї хворої дали з'їсти собаці, у якій, таким чином, в кишечнику були після цього знайдені 7 сколексів[2].
Першого хворого, що мав ценуроз, який спричинив Т. brauni, виявлено в 1956 році[2].
Першого хворого на ценуроз, якого спричинив T. glomerata, виявлено в Нігерії в 1919 році. Цей хворий до того ж ще й хворів на проказу[2].
| Стрічкові гельмінти, що утворюють ценури | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Taenia multiceps Taenia serialis Taenia brauni Taenia glomerata | ||||||||||||||||
Інвазії відносять до біогельмінтозів.
- Taenia multiceps паразитує у проміжних хазяїв — великої і малої рогатої худоби, коней та антилоп. Личинки (ценури) найчастіше локалізуються у мозку.
- Taenia serialis паразитує у проміжних хазяїв — кролів, зайців та гризунів. Ценури утворюються у підшкірних тканинах і внутрішньом'язовій сполучній тканині.
- Taenia brauni паразитує у проміжних господарів — піщанок в окремих регіонах Африки. Ценури утворюються у підшкірних тканинах та деяких внутрішніх органах цих тварин.
- Taenia glomerata також паразитує у піщанок. Ценури утворюються у м'язах. Кінцевий хазяїн цього гельмінта не встановлений.
Собаки, лисиці є основними хазяями та джерелами цих інвазій. Проміжними хазяями є копитні, кролі, зайці, гризуни. Люди можуть заражатися фекально-оральним механізмом при випадковому заковтуванні яєць з контамінованою водою та продуктами, при контакті із зараженою собакою, в якої яйця є на шерсті та поверхні язика. Заражені люди для інших людей не становлять небезпеки. Хвороба поширена повсюди в світі, але в людей зустрічається рідко.
При зараженні людини Taenia multiceps як правило утворюються ценури в головному та спинному мозку, при інвазії іншими ценурними видами — ценури формуються в міжм'язовій сполучній тканині, підшкірній клітковині, черевній або грудній порожнині, оці.
- Ценуроз головного мозку проявляється головним болем, часто нападоподібним, іноді супроводжується блюванням, болем в області шиї, хребта, слабкістю, пітливістю, апатією. Поступово з'являються гіперкінези, атаксія, дезорієнтація у часі та просторі, напади втрати свідомості, парези, епілептиформні припадки. Об'єктивно відзначають вогнищеву втрату чутливості, менінгеальні симптоми (зокрема позитивний симптом Керніга, ригідність потиличних м'язів), застій на очному дні як ознака набряку-набухання головного мозку. При локалізації ценур в шлуночках головного мозку розвивається синдром Брунса (напади різкого головного болю, що супроводжуються запамороченням, блідістю або почервонінням шкіри, пітливістю, порушеннями дихання, брадикардією, в тяжких випадках — нерідко втратою свідомості, тонічними судомами).
- При розташуванні ценурів в спинному мозку можлива спастична нижня параплегія (парез або параліч нижніх кінцівок), розлади функцій тазових органів тощо.
- При ценурозі ока відзначають біль в оці, екзофтальм, зниження або втрату зору, підвищення внутрішньоочного тиску.
- У випадках розташування ценуру в підшкірній клітковині, міжм'язовій сполучній тканини пальпують пухлиноподібне утворення розміром від 1 до 8 см, дуже рідко такі утворення можуть локалізуватися в черевній або грудній порожнині.
При ураженні мозку прогноз несприятливий.
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
У діагностиці використовують УЗД, КТ та МРТ, іноді морфологічне дослідження операційного або біоптатного матеріалу. Серологічні дослідження для цієї інвазії не розроблені.
Проводять празиквантелем в поєднанні з хірургічним втручанням. Іноді через розташування ценурів в деяких так званих «неоперабельних» ділянках головного мозку проведення нейрохірургічної операції не є можливим. Також з метою загибелі гельмінтів можна використовувати альбендазол і ніклозамід. Останній препарат на 2015 рік відсутній у Державному реєстрі лікарських засобів України[3].
Переважно актуальна у тварин. Необхідним є уникнення зараження собак, рогатої худоби. Люди слід уникати вживання контамінованої яйцями цих стрічкових гельмінтів води та продуктів, контактів із зараженими чи бродячими собаками, у яких яйця є на шерсті та поверхні язика.
Напевно в деяких регіонах світу (зокрема в Уельсі, південно-західній Шотландії та південному заході Англії) ценуроз, які спричинює Coenurus cerebralis, є одним з найбільш поширених причин захворювання ЦНС у овець і баранів. Реальну поширеність ценурозу важко оцінити, оскільки фермери і ветеринари часто не дають діагностувати хворобу і відправляють хвору тварину на забій без підтвердження або внесення до звіту. Велику частину заражених тварин встигають продати, до того, як перш клінічні ознаки виявляють. Стосовно поширення інших ценурних стрічкових гельмінтів — то це відбувається на обмежених територіях, а через ураження переважно диких тварин клінічні прояви практично не вивчені. У овець зараження відбувається, коли вони живляться травою, забрудненою онкосферами чи яйцями Taenia multiceps. Потім зародки гельмінта через кров мігрують в ЦНС тварини. Ценуроз може перебігати у овець у гострій чи хронічній формі.
Розвивається під час міграційної фази захворювання, як правило, починається через 10 днів після проковтування одночасно великої кількості яєць. Найчастіше це відбувається у молодих ягнят віком 6-8 тижнів. З'являється мінлива гіпертермія, не дуже яскраві неврологічні ознаки, зокрема млявість і невеликого рівня похитування та трясіння головою. Іноді ознаки є більш значними, і у тварини може розвитися енцефаліт, конвульсії і смерть протягом 4 — 5 днів.
Зазвичай розвивається у овечок віком 16-18 місяців. Час, необхідний для личинок щоб мігрувати і вирости у досить великі ценури, щоб проявитися у вигляді нервової дисфункції, варіює від 2 до 6 місяців. Найбільш ранні ознаки часто поведінкові, постраждалі тварини мають тенденцію стояти осторонь від стада і повільно реагують на зовнішні подразники. Як ценур зростає, клінічні ознаки прогресують до виникнення депресії, односторонньої сліпоти, безсистемного кружляння (вертячка), зміненого положення голови, порушення координації, паралічів і прийняття стійкого лежачого положення. Якщо не лікувати хворобу хірургічним шляхом, то тварина помре після прийняття лежачого положення[4].
- ↑ Сельскохозяйственный словарь-справочник. ВЕРТЯЧКА. [1] [Архівовано 11 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б в г A History of Human Helminthology. D. I. Grove. 1990. C·A·B International: Wallingford, UK, 1990, 848 pp.
- ↑ Державний реєстр лікарських засобів України/Пошук лікарських засобів. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 23 жовтня 2015.
- ↑ Compendium of Animal Health & Welfare in Organic Farming. Архів оригіналу за 23 листопада 2013. Процитовано 23 жовтня 2015.
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) ISBN 978-617-505-675-2
- Coenurosis [2] [Архівовано 26 березня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Taenia Infections / Taeniasis, Cysticercosis, Neurocysticercosis, Coenurosis, Neurocoenurosis Last Updated: May 2005 [3] [Архівовано 21 грудня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Acha PN, Szyfres B (Pan American Health Organization [PAHO]). Zoonoses and communicable diseases common to man and animals. Volume 3. Parasitoses. 3rd ed. Washington DC: PAHO; 2003. Scientific and Technical Publication No. 580. Coenurosis; p. 162–165. (англ.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |