Цераціомікса чагарникова
| Цераціомікса чагарникова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ceratiomyxa fruticulosa (O. F. Müller) T. Macbr. | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Цераціомікса чагарникова (Ceratiomyxa fruticulosa) — вид міксоміцетових амебозоїв родини Ceratiomyxaceae.
Космополітичний вид. Поширений і в тропіках, і в помірному поясі, і в Арктиці[1], трапляється на території України[2].
Спорокарпи дуже дрібні, зазвичай білі, рідше жовтуваті, синюваті або прозорі. Вони мають форму стрижнів заввишки близько 1-6 мм та товщиною 0,3 мм. Іноді розгалужуються біля основи на кілька (до 5) тичинок. Спорокарпи зазвичай утворюють пухкі або компактні групи, що складаються з десятків і сотень одинарних стрижнів. Вони мають м'яку, губчасту текстуру. Спори ростуть на зовнішній поверхні плодоносних тіл. Вони мають розмір 7—20×1,5—3 мкм. Спори безбарвні або блідо-зеленуваті і мають зернисту структуру всередині. Плазмодій водянистий, біло-жовтий.[3]
Цераціомікса чагарничкова росте на поверхні листяних та хвойних дерев, мохів тощо. Проте вона не є паразитом і не проникає глибоко в організми, на яких вона живе. Її плазмодій повільно повзає по поверхні субстрату, поглинаючи та перетравлюючи органічні частинки, бактерії та грибки, знайдені на ньому.[3]
- ↑ Hermann Neubert (1993). Die Myxomyceten Deutschlands und des angrenzenden Alpenraumes unter besonderer Berücksichtigung Österreichs. Т. 1. Gomaringen: Karlheinz Baumann Verlag. с. 40. ISBN 3-929822-00-8.
- ↑ Таран М.А. Трофоморфи макроміцетів лісових екотопів Криворіжжя. — В: Криворіжжя – славетний гірничий край / ред. Тротнер В.В. // Криворізькій професійний гірничо-металургійний ліцей : матеріали Міської науково-практичної краєзнавчої конференції, присвяченої 100-річчю надання Кривому Рогу статусу міста (20 квітня 2018 року). — 2018. — С. 142—156. — 264 с.
- ↑ а б Опис Ceratiomyxa fruticulosa. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 4 вересня 2019.
|
Це незавершена стаття з мікробіології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |