Координати: 48°57′56″ пн. ш. 23°16′56″ сх. д. / 48.96556° пн. ш. 23.28222° сх. д. / 48.96556; 23.28222

Церква Богоявлення Господнього (Орявчик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Богоявлення Господнього
48°57′56″ пн. ш. 23°16′56″ сх. д. / 48.96556° пн. ш. 23.28222° сх. д. / 48.96556; 23.28222
КраїнаУкраїна Україна
Містос.Орявчик
Сколівський район
Львівська область
КонфесіяПравославна церква України
ЄпископствоДрогобицько-Самбірська (Сколівське благочиння)
Типцерква
Тип будівліЦерква
Стильбойківська дерев'яна архітектура
Побудовано1862
Основні дати:
1801 — збудовано дзвіницю
Настоятельпротоієрей Ярослав Левицький
Статус Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний номер 1417)
Церква Богоявлення Господнього. Карта розташування: Україна
Церква Богоявлення Господнього
Церква Богоявлення Господнього
Церква Богоявлення Господнього (Україна)
Церква Богоявлення Господнього. Карта розташування: Львівська область
Церква Богоявлення Господнього
Церква Богоявлення Господнього
Церква Богоявлення Господнього (Львівська область)
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Богоявлення Господнього.

Церква Богоявлення Господнього — чинна дерев'яна церква бойківського типу, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний номер 1417)[1], у селі Орявчик Сколівського району на Львівщині. Парафія належить до Сколівського благочиння Дрогобицько-Самбірської єпархії Православної церкви України[2].

Розташування

[ред. | ред. код]

Церква Богоявлення Господнього стоїть на схилі гори, над потоком, на цвинтарі.

Історія

[ред. | ред. код]

Церква Богоявлення Господнього (Горішня церква) в Орявчику, в місцевості Ростоки під Митою, збудована у 1862 році майстром Стефаном Косиловичем[3], очевидно, на місці давнішої, у період найбільшого розквіту бойківської архітектурно-будівельної школи. Церква побудована за зразком Миколаївської церкви с. Кривка, яка тепер знаходиться у Львівському музеї народної архітектури та побуту.

У 1990-х роках була проведена реконструкція, в ході якої були замінені покрівля та куполи церкви.

Парохами були:

  • о. Еміліян Петрович (1909—1924)
  • о. Юліан Оришкевич. 1924—1935
  • о. Мирон Горинь (1935—1943)

Архітектура

[ред. | ред. код]

Церква дерев'яна бойківського типу — тризрубна, триверха, орієнтована вівтарем на північний схід.

Нава церкви має восьмигранний верх з п'ятьма заломами, верх бабинця — з трьома, вівтар, не має прибудованої ризниці, — з двома. До бабинця прибудувано рівноширокий зашклений ґанок, на другому ярусі — галерею. По периметру церкву оперізує широке опасання.

Вида на церкву, дзвіницю та фрагмент цвинтаря у 1937 році.

Всі три вежоподібні об'єми поєднані у пірамідальну композицію, в якій, починаючи з піддашшя, зростає горизонтальний ритм членувань. В інтер'єрі простір всіх верхів відкритий.

Дзвіниця збудовано раніше від церкви, у 1801 році, про що свідчить різьблення на одвірку[4]. Вона відрізняється від церкви присадкуватими пропорціями. Триярусний четверик дзвіниці увінчується невисоким восьмигранним наметом з декоративною маківкою. Перший ярус – рублений, оперезаний піддашшям на фігурних кронштейнах, 2-й та 3-й яруси є відкриті аркади-галереї каркасної конструкції. Незважаючи на порівняно невеликі розміри й підкреслений лаконізм архітектурного вирішення, дзвіниця відіграє роль важливого акценту в композиції ансамблю.

Церква та дзвіниця утворюють виразний ансамбль бойківської сакральної архітектури та є пам'яткою архітектури національного значення[5].

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 116

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Державний реєстр національного культурного надбання: пам'ятки містобудування і архітектури України (проект). — Пам'ятки України, 1999 р., № 2-3]
  2. ↑ Релігійні громади району [Архівовано 21 лютого 2018 у Wayback Machine.] Сколівська РДА
  3. ↑ Володимир Тимофієнко Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 12 травня 2018.
  4. ↑ Пам'ятки архітектури та містобудування України. — К.: Техніка, 2000 р., с. 172.
  5. ↑ Постанова Ради міністрів УРСР «Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави» № 442 від 6.09.1979 р.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_Богоявлення_Господнього_(Орявчик)