Церква Воскресіння Христового (Кальне)
| Церква Воскресіння Христового (Кальне) | |
|---|---|
49°38′04″ пн. ш. 24°58′23″ сх. д. / 49.634527777778° пн. ш. 24.972916666667° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Кальне |
| Конфесія | УГКЦ |
| Будівництво | 1811 |
  Церква Воскресіння Христового (Кальне) (Україна) | |
 | |
 Церква Воскресіння Христового у Вікісховищі | |
Церква Воскресіння Христового в Кальному — парафія і храм греко-католицької громади Зборівського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Кальне Тернопільського району Тернопільської области.
Урочисте освячення церкви відбулося на другий день Великодніх свят у 1811 році. Відтоді вона є храмом Воскресіння Господнього.
За сільськими переказами, її попередницею була старенька церква, розташована неподалік від сучасного приміщення сільської ради. Під час однієї з пожеж вона дуже постраждала. Обгорілу будівлю продали в село Красносільці Золочівського району Львівщини, а іншу, також дерев'яну, перевезли із Залізців.
Церква упродовж тривалого періоду підпорядковувалася Золочівському деканатові Львівської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви.
У повоєнний період парафіян Кального на десятки літ радянська влада позбавила права молитися в рідній церкві. Та люди не віддали на неодноразові вимоги державних функціонерів церковні ключі. Щонеділі в свята таємно відчиняли церкву та самостійно, без священника, молилися, співали церковно-релігійних пісень. На похорони, сповіді хворих місцева влада дозволяла привозити священника із сусіднього с. Розгадова. Офіційний дозвіл від державної влади на відновлення в церкві богослужіння отримали восени 1987 року, але в приналежності до РПЦ. У 1992 році громада знову влилася в лоно УГКЦ.
21 вересня 2008 року під час відзначення 560-річчя першої писемної згадки про село при велелюдному зібранні парафіян Кального та навколишніх сіл за участю кардинала Любомира Гузара було освячено пам'ятник на могилі священника о. Луки Демчука, який є дідом по материнській лінії колишнього Глави УГКЦ кардинала Любомира Гузара.
При церкві Воскресіння Господнього діють: Марійська дружина, спільнота «Матері в молитві», Вівтарна дружина.
- о. Душинський (1780-ті),
- о. Петро Ляхович ([1832]—1834),
- о. Василь Прокопович (1834—1838, адміністратор; 1838—1840+),
- о. Яким Зарицький (1840—1842),
- о. Тимотей Луцейка (1842—1843),
- о. Іван Хромовський (1843—1855),
- о. Петро Гупало,
- о. Копертинський (1855—1876),
- о. Йосип Чировський (1876-1878, адміністратор; 1878—1882),
- о. Микола Янович (1882—1883, адміністратор; 1883—1903),
- о. Лука Демчук (1903—1904, адміністратор; 1904—1929+),
- о. Микола Буряк (1929—1932, адміністратор; 1932—[1944]),
- о. Теодор Була (1952—1969),
- о. Григорій Сироїд (1969—1986),
- о. Павло Бук (1987),
- о. Михайло Венгерак (1988—1992),
- о. Володимир Шевців (1992—1995),
- о. Григорій Зозуляк (1995—1999),
- о. Олег Дідух (2000—2008),
- о. Іван Гавдяк (з 2008).
- Kalne, Zboriv // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 1 : Адміністрація і парохії. — С. 325. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- Парафія с. Кальне. Церква Воскресіння Христового // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 233. : іл. — ISBN 978-966-2061-29-1.
- Храм Воскресіння Христового / Автор тексту та упоряди. П. І. Козловський, керівник проєкту о. І. Гавдяк. — Тернопіль: ТзОВ «Тернограф», 2011. — 32 с.; іл.
- Чорна Н. «Найважчими для парафіян були радянські часи» // Вільне життя плюс. — 2011. — № 36 (11 трав.). — С. 6.
- Приступа І. 200-річчя церкви в Кальному святкували з крашанками. на деревах // Нова Тернопільська газета. — 2011. — С. 3.
- Кальне. Дерев'яні церкви Західної України.