Перейти до вмісту

Церква Зіслання Святого Духа (Викоти)

Координати: 49°34′3″ пн. ш. 23°8′13″ сх. д. / 49.56750° пн. ш. 23.13694° сх. д. / 49.56750; 23.13694
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква Зіслання Святого Духа
в селі Викоти
Церква Зіслання Святого Духа в селі Викоти
49°34′3″ пн. ш. 23°8′13″ сх. д. / 49.56750° пн. ш. 23.13694° сх. д. / 49.56750; 23.13694
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна Україна, с. Викоти, Самбірський район, Львівська область
Кінець будівництва1671
Будівельна системадерев'яна архітектура
Станпам'ятка архітектури національного значення України
Церква Зіслання Святого Духа (Викоти). Карта розташування: Львівська область
Церква Зіслання Святого Духа (Викоти)
Церква Зіслання Святого Духа (Викоти) (Львівська область)
Мапа
CMNS: Церква Зіслання Святого Духа у Вікісховищі

Церква Зіслання Святого Духа — дерев'яна церква у селі Викоти, (Самбірський район, Львівська область) споруджена 1671 році. Це одна з найкрасивіших церков Галичини. Храм є прекрасною пам'яткою дерев'яної сакральної архітектури національного значення.

Історія

[ред. | ред. код]

Дерев`яна церква стоїть неподалік дороги, на південній околиці села. Найдавніші відомості про церкву Зіслання Святого Духа зустрічаються в документах 1507 р.

Існуюча дерев`яна будівля зведена у 1671 р., як свідчить напис на одвірку. Церква була православною до 1691 року, коли Перемисько-Самбірська-Саніцька єпархія змушена була перейти на унію.

В той час село належало панам Оріховським. У 1694 р. церква отримала ерекційну грамоту від Михайла Хлопицького, скарбника землі Жидачівської.

1784 року святиня перенесена з іншої частини села на теперішнє місце.

Влітку 2007 року при ремонтних роботах на церкві було знайдено таблицю з надписом (старослов'янською) "Дністер", на якій зображено герб Галицького князівства, зелений лев на синьому фоні, який сперся на скелю із короною Архангела Михаїла. Таблиця на церкві може означати, що в селі була філія страхової компанії, або скоріше за все, будівля була застрахована.

Тризрубна, одноверха будівля розміром 18,2 м. х 8,6 м., накрита великою, шоломоподібною банею, яка завершується глухим ліхтарем з маківкою. Відразу видно добудови до оригінальної конструкції храму, адже церква реставрувалася в другій пол. XIX ст.: до вівтаря прибудували ризницю аж з двома дверима, а бабинець розширили на захід і південь.

З північної та південної сторін будівлю оточує широке опасання, що спирається на стовпи. Над вхідними дверима, можна побачити фігурку голуба, вирізьбленого з дерева. Голуб, як відомо, у християнстві символізує Святого Духа.[1]

Дзвіниця XVII ст. розміром 4,0 м. х 4,0 м. на другому ярусі має підсябиття. Стіни першого ярусу мають значний нахил всередину. Другий ярус, завершений відкритою аркадою, має звис, що імітує подсябиття в оборонній дерев'яній архітектурі. Поруч розташований цвинтар.[2]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В. Слободян "Церкви України. Перемиська єпархія". Львів-1998. - 864 с.
  2. Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 3, с. 193

Джерела

[ред. | ред. код]
  • В. Слободян "Церкви України. Перемиська єпархія". Львів-1998. - 864 с.

Посилання

[ред. | ред. код]